Проблема відтінків значень прислівників зараз і тепер відома будь-кому, хто цікавиться культурою української мови. Та вживати ці синоніми правильно не проста нині задача. Як часто буває, коли ідеально сфантазована в літературних кабінетах семантика чомусь не хоче підтримуватися практикою, але при цьому порада якимось чином потрапила до
(
Read more... )
Comments 276
Reply
Reply
Reply
Reply
- Йди помий посуд!
- За-а-а-араз.
- Вже!
Reply
моя пéрша Дружина - корíннями з ,десь кóло ст. Помошнá. Так там ,в розмóвній, ще вживалося: 'аж бігóм'.
Reply
ох не сподобалося б їй ваше котрий.
бо ніхто з українських селян не зрозуміє слів: також, лише, позаяк; тримати, лишитись.
тримати - це навряд, решту й тепер можуть не зрозуміти...
Мабуть, схожа потреба змушує оживляти діалектний прислівник наразі «поки що, зараз».
мабуть хтось ляпнув не думаючи, а решта не думаючи підхопила, так само як - відтак.
Сучасні прислівники зараз і тепер часто взаємозамінні у значенні «в даний час»
те, що ніхто не знає відмінності між ними, і тулить, що перше на язик прийде, не значить їх взаємозамінність.
Reply
Означає тільки, що мовці вживають їх взаємозамінно, а поради розрізняти, значить, надумані. Причому, як можна бачити, українці дуже давно вживають ці прислівники з великою перевагою зараз.
Reply
загалом це красномовний прояв конформізму україномовців, коли всі якають, а щоб уникнути тавтології - котрикають, при цьому й гадки не маючи про достеменну семантику останнього. так само й заразають.
Reply
Про розрізнення займенників уже була тема: Що - який - котрий.
Reply
Приміром, в Бориса Антоненка-Давидовича:
Прислівник зараз витискує останнім часом прислівники тепер, нині: «Де гули набої, зараз сміх звучить» (В. Сосюра); «У нас зараз весна» (С. Плачинда). Проте між цими прислівниками є деяка значеннєва різниця.
Українська класика й народне мовлення надають прислівнику зараз вузького значення - «цієї миті, цю хвилину, негайно»: «Ходім зараз до матері» (М. Коцюбинський); «Зараз я піду» (Леся Українка); а коли мовилося про час, що оце триває, тоді користувалися словами тепер, нині: «Не тепер, так у четвер» (приказка); «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» (П. Тичина); «Герман Гольдкремер устав нині дуже злий» (І. Франко); «Їх смольний дух п’янить мене і нині» (М. Рильський).
У фольклорі трапляються ще й такі прислівники: тепереньки («Ой колись була розкіш-воля, а тепереньки - неволя». - Народна пісня), теперечки («Теперечки дивись, до чого він доживсь». - ( ... )
Reply
Спасибі, цього було досить.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment