Вищий ступінь прикметника хороший

[galakha]

Наскільки поширена така форма в розмовній мові, хтось стикався з її вживанням, може сам вживає?
Бо в літературі я щось небагато надибав.

Даруйте, я мав на увазі хороший - хоріщий; прислівник - хоріщ.
Хтось таке чував?

Comments

[harnack]

1) Маємо отакі аналоги: високий - високість, вищий - вищість

Щодо “гарний” - деривація абстрактного іменника йшла би прямо від “нульового” прикметника, а не його вищого ступеня:

Гарний - гарність, аналогічно до: парний-парність, марний-марність, карний-карність, суєтний-суєтність.

Деривації од вищого ступеня мали б напевне виглядати отак: гарніший, гарнішати (дієслово), гарнішання (дія чи стан за значенням гарнішати), гарнішість.

Можна собі уявити й гарнота, аналог: красота-марнота-суєта-пишнота.

Якщо хтось лиш гарний - то має гарність, але якщо хтось гарніший від когось гарного - то має гарнішість. Але теє вже спекулятивна гра - і треба цілого мотиваційного контексту, аби теє знедвозначнити та уприроднити. Але, бач - можливе.

2) Але, скажімо отут та отепер: - щось інше є головнішим щодо вищості українського вищого ступеня: потреба втовкмачення вагомості деривації дієслова від вищого синтетичного ступеня, на противагу до немічного й непродуктивного (російськоподібного) аналітичного ступеня (“більш розумний” - не привчає до “

[galakha]

от говориш гарнішість, а друга ш сама ніби додається, чи ж пак подовжується перша...

[harnack]

Ось як можна і треба скористатися (інвестувати капітал) із гарності-гарнішості: себто із нагоди та пригоди та вигоди отої отутності-отутешності простору та отої отеперності-отеперішності часу:
http://harnack.livejournal.com/6079.html?thread=35775#t35775

[galakha]

Взаємодія різноструктурних дієслівних форм у науково-технічній термінології
отакеє...

[harnack]

Дякую - добра стаття! Шкода, що не згадали деривацію дієслів "нульового стану" від вищого ступеня прикметника (педагогіка натепер у нас скрутна та необхідна справа) - та прикмети-семи становлення та дії отих дієслів.

Якби вони були порозумнішали (ото становлення) пишучи статтю - то замість отакого останнього речення:

Тоді сама система словотворення стане стрункішою та логічнішою, а українська наукова та технічна мова - прозорішою та виразнішою.

Дали б нам мабуть і отаке, альтернативне:

Тоді сама система словотрворення пострункішає/застрункішає та пологічнішає/злогічнішає, а українська та технічна мова - попрозорішає/зпрозорішає та повиразнішає/звиразнішає.

Ми ж, бач, розумнішаємо - бо невпинно логічнішаємо та виразнішаємо!