Jan 04, 2014 20:43
Наскільки поширена така форма в розмовній мові, хтось стикався з її вживанням, може сам вживає?
Бо в літературі я щось небагато надибав.
Даруйте, я мав на увазі хороший - хоріщий; прислівник - хоріщ.
Хтось таке чував?
Leave a comment
Щодо “гарний” - деривація абстрактного іменника йшла би прямо від “нульового” прикметника, а не його вищого ступеня:
Гарний - гарність, аналогічно до: парний-парність, марний-марність, карний-карність, суєтний-суєтність.
Деривації од вищого ступеня мали б напевне виглядати отак: гарніший, гарнішати (дієслово), гарнішання (дія чи стан за значенням гарнішати), гарнішість.
Можна собі уявити й гарнота, аналог: красота-марнота-суєта-пишнота.
Якщо хтось лиш гарний - то має гарність, але якщо хтось гарніший від когось гарного - то має гарнішість. Але теє вже спекулятивна гра - і треба цілого мотиваційного контексту, аби теє знедвозначнити та уприроднити. Але, бач - можливе.
2) Але, скажімо отут та отепер: - щось інше є головнішим щодо вищості українського вищого ступеня: потреба втовкмачення вагомості деривації дієслова від вищого синтетичного ступеня, на противагу до немічного й непродуктивного (російськоподібного) аналітичного ступеня (“більш розумний” - не привчає до “розумніший” й не породжує “по/розумнішати”) та простої схеми становлення (знову російськоподібної) “стає меншим“ - замість “меншає“, “стає кращим” - замість “кращає”. Інший вимір української органіки та її гнучкого формального багаства отак унаочнюється - від чого мовлення та міркування українською невпинно могутнішає!
Reply
Reply
http://harnack.livejournal.com/6079.html?thread=35775#t35775
Reply
отакеє...
Reply
Якби вони були порозумнішали (ото становлення) пишучи статтю - то замість отакого останнього речення:
Тоді сама система словотворення стане стрункішою та логічнішою, а українська наукова та технічна мова - прозорішою та виразнішою.
Дали б нам мабуть і отаке, альтернативне:
Тоді сама система словотрворення пострункішає/застрункішає та пологічнішає/злогічнішає, а українська та технічна мова - попрозорішає/зпрозорішає та повиразнішає/звиразнішає.
Ми ж, бач, розумнішаємо - бо невпинно логічнішаємо та виразнішаємо!
Reply
Leave a comment