Коліївщина - колій
Знамените повстання Залізняка і Ґонти 1768 року на Правобережній Україні отримало назви Гайдамаччина, як і інші заворушення, та Коліївщина. Якщо з першим все зрозуміло, то друге має численні етимології.
ЕСУМ, Т. 2, С. 512. Коліївщина - похідне утворення від кіл (род. в. кола), назва зумовлена тим, що кіл був зброєю значної частини повстанців. Див. колоти. Пояснення цілком зрозуміле для радянського видання, але малозадовільне з історичного погляду.
Цей же напрям «колоти» з другого боку обігрує ще одна поширена етимологія, яку Н. Яковенко наводить у підручнику (Нарис..., С. 489-490): «Коліївщина - від слова «колій», яким у Подніпров’ї називають різників, що спеціалізуються на забиванні свиней.» Далі йде гнівна інвектива на адресу «аморальності радянської історіографії», що зводить Коліївщину до кола, дрючка. Ця етимологія підтримується Грінченком, який наводить пояснення (Словарь, Т. 2, С. 269): Колій - 1) м’ясник, що ріже свиней (Херс. губ.); 2) епітет гайдамаків. Але й вона також незадовільна, адже, певно, напрям був зворотній - епітет різника цілком може походити від колія-гайдамаки. (Цікаво, що на основі цієї етимології висловлювалися пропозиції відмовитись від «принизливого» вживання назви Коліївщина. Храбан, 1967.)
Існують і екзотичні версії. Напр., від collega.
Енциклопедія українознавства, випереджуючи радянські тлумачення і дезавуюючи звинувачення Яковенко, дає ту саму «кілкову» етимологію (в гаслі Гайдамаччина: «[коліївщина] від «кіл», якими були озброєні повстанці». ЕУ-II, Т. 1, С. 337). Але, дякуючи широкій ерудиції авторів, виправляється в Т. 3, С. 1082, пояснюючи походження «від слова колії».
І оця етимологія, здається, і є найпевнішою. Її вперше запропонував Володимир Щербина в «Киевской Старине», 1893. Розглядаючи коліївщину передовсім як козацьке повстання, він вибирає для пояснення слово колія «черга» (з польськ. kolej - черга; Беринда, 1627: чреда - черга, переміна, колія), помічаючи, що в сучасних актах XVIII ст. цим словом позначали чергову варту. І шляхта, і піддані відбували різні сторожеві повинності w koley, по черзі. При цьому існували цілі розряди таких чергових, приписані до певної території. Такі колії відповідали попереднім городовим козакам, а отже, Коліївщина виступає синонімом до підзабутого на Правобережжі козацтва. (Де саме ім’я козаків майже зникає, замінюючись гайдамаками.) Цьому припущенню Щербина знаходить такі додаткові підтвердження: унікальність назви, тільки до повстання 1768 року, а також те, що в польську мову термін увійшов спершу у вигляді Koleszczyzna.
До цього ж тлумачення пристав і білорусько-польський етнограф і мовознавець Ян Карлович.