Етимологія назв карпатських гір . Мармароси.
Перед цим була Чорногора .
Мармароси - від назви області "Мармарощина" з українсько - румунським населенням. Зараз південь належить румунам (жудець Мараморош), а північ - Україні (Рахівський, Тячівський, Хустський, Міжгірський райони) і границя не зовсім збігається з межею розселення українців а румунів , причому румуни на Закарпатті сконцентровані на межі Рахівського з Тячівським районами, а українці в Марамороші у північно - східній частині , якраз там де найвищі вершини Мармаросів - Фарків (Фаркеу) і Михайлик. Цікаво, що румуни до Мармаросів включають і Чорногору, відповідно для них найвища вершина Мармаросів - це наша Говерля.
На старій австро-угорській мапі Марамурешу позначивім червоним теперішній кордон межи Україною а Румунією, зеленим - територію Українського Закарпаття з румунською більшістю; синім - навпаки, румунського Марамурешу з українською більшістю, і жовтим - гори Мармароси в українському варіянті. Цікаво, що саме на румунському боці ся знаходят гуцульські поселення, найдавніше задокументовані - з середини 14-століття, а румунська гуцульська Поляна є 3-м гуцульським поселенням за кількістю мешканців (близько 10 тис.), після Надвірної (22 тис.) і Рахова(15 тис.), випереджаючи як Косів з Жєб"єм, так і всі населені пункти Буковинської Гуцулії . Всього ж українців в румунській Мармарощині більше, аніж населення Верховинського району у Прикарпатті.
Саму назву Марамуреш переважно ділять на 2 слова - Мара і Муреш , з купою різних значень як для одного, так і для другого.
Далі >>>
В румунському і англійському розділах до статті щодо етимології румунських назв Марамуреш пояснюють по-різному -
одні від річки Мара , назва якої можливо від індо-європейської "Мора" - море, нерухома вода, і "мор" -смерть , тобто - мертва вода. Інші - мару як Фракійсько-дакійську: скеля, пов'язана з берегом + "муреш" - від латинського "мутний".
Інші варіянти
- територія межи річками Мара і Муреш - але то занадто велике і не дуже дотичне до Марамуреша
- мур за річкою Мара - mara murus , тобто, підвищена територія на півночи від Мари. Сама Мара - річка , що тече з полудня Марамурешу і впадає у Тису десь коло Сигету.
- від мармуру , тим більше що в Мармаросах є мармурові кар"єри
Ще одне цікаве тлумачення дають мадяри, : "mar ma rossz" (сьогодні це погано).
Мармароси ж - гори, обмежені На Півночи Тисою і Білою Тисою, на сході - Черемошем, на Заході і полудні - Вишавою (Вішеу).
Українські Мармароси ся складають з Гуцульських Альп , що відділені від румунських по річці Руській (Рускова) на полудні і лежать по оба боки румунсько / українського кордону, а також - хребта Чивчини на границі Галичини з Румунійов.
Найбільші верхи Гуцульських Альп
Фарків (Фаркеу) від мадярського Fark (Вовк) чи від якогось Фаркова (в Румунії є прізвище Farcau )
Берлебашка- тюркськими мовами "Ячмінна голова". Цікаво, що в Татарстані є поселення з таколю ж назвою. Інша назва цієї гори - Латундур від рум. "Широка".
Піп Іван - так само як і на Чорногорі, чи то румунська popina, чи гуцульське "попіває", чи мадярське "pipa" - файка . Ще оден варіянт - помилка картографів, але яку саме гору змилили - мармароську чи чорногірську - того м не знайшов.
Ненєска - як мадярська nenike - тета , чи гуцульське "нанашка" .
Петросул - камінь, скеля від рум. "petra"
Щаул - корівник (від рум. staul); 2. зірка (від рум. stea(-ul); 3. щавель
Найбільші верхи Чивчин .
Регеска - від румунського radiü / rediü -гай .
Копилаш румунською copilas «окрема гора, що не вписується в хребті», чи як варіант рум. copil - дитина
Фуратик рум. fieratic "дикий, неприборканий, невгамовний"
Боршутин - антропонім Боршута, похідний від Борш.
Ледескуль - рум. lada «ящик, скриня, сундук», хоча та сама ляда ніби присутня і в гуцулів, і у німців.
Кукулик = румунське "сuсă" - одинокий пагорб , або "Cuc" - Зозуля
Чивчин , Чивчинаш - ніц ліпшого не придумали, ніж що то від єкогось Цівки. Як екзотичний варіянт - "Шившин" , монгольський(баргутський) рід.
Сулігуль - рум. siliсula «стручок», чи від укр. діал. сулига «стегно»
Попадя Євдокия - рум. păpădie - кульбаба ,
- від "падати, попадати" «висока скеля, гора зі звислими стінами»
Євдокия - то вже пізніше, коли назву гори почєли асоціювати з їмостю.
Лостун - діал. луста «шматок; скибка; великий шматок хліба»
діал. зх.укр. лустиш «який складається з шарів»
рум. lăstun ластівка
Пір'є - з румунської ріriu "потік"
Ротундул - румунською кругла
Пуруль - від румунського прізвища (прізвиська) Пурул, в основі якого
або прикм. pur- «чистий», або іменник pur «дика цибуля»
Коман - розповсюджене прізвище з мадярського "куман, половець"
Команова = жона Комана
Палениця - щось ся палило, відав палєнка.
Гнатася , Гнитєса - найпівденніший верх України , коло Палениці .Пишут, що ся називає так від Гната, але з таким же успіхом може бути і від "гнити" і від "гнати" . Хто його знає - а раптом саме на Гнатасі колись гнали найліпший гуцульський бімбер?
То всьо звідси
http://shron1.chtyvo.org.ua/Luchyk_Vasyl/Etymolohichnyi_slovnyk_toponimiv_Ukrainy.pdf
http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=250#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2
https://ro.wikisource.org/wiki/Dic%C8%9Bionar_etimologic_al_localit%C4%83%C8%9Bilor_din_jude%C8%9Bul_Maramure%C8%99_/Localit%C4%83%C8%9Bi_din_jude%C8%9Bul_Maramure%C8%99https://adevarul.ro/locale/baia-mare/maramures-ramane-enigma-istorici-etimologia-numelui-inca-necunoscuta-1_50efd97f56a0a6567e69509a/index.html
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_Romania_county_name_etymologies
Д алі - Свидовець
Мармароси - від назви області "Мармарощина" з українсько - румунським населенням. Зараз південь належить румунам (жудець Мараморош), а північ - Україні (Рахівський, Тячівський, Хустський, Міжгірський райони) і границя не зовсім збігається з межею розселення українців а румунів , причому румуни на Закарпатті сконцентровані на межі Рахівського з Тячівським районами, а українці в Марамороші у північно - східній частині , якраз там де найвищі вершини Мармаросів - Фарків (Фаркеу) і Михайлик. Цікаво, що румуни до Мармаросів включають і Чорногору, відповідно для них найвища вершина Мармаросів - це наша Говерля.
На старій австро-угорській мапі Марамурешу позначивім червоним теперішній кордон межи Україною а Румунією, зеленим - територію Українського Закарпаття з румунською більшістю; синім - навпаки, румунського Марамурешу з українською більшістю, і жовтим - гори Мармароси в українському варіянті. Цікаво, що саме на румунському боці ся знаходят гуцульські поселення, найдавніше задокументовані - з середини 14-століття, а румунська гуцульська Поляна є 3-м гуцульським поселенням за кількістю мешканців (близько 10 тис.), після Надвірної (22 тис.) і Рахова(15 тис.), випереджаючи як Косів з Жєб"єм, так і всі населені пункти Буковинської Гуцулії . Всього ж українців в румунській Мармарощині більше, аніж населення Верховинського району у Прикарпатті.
Саму назву Марамуреш переважно ділять на 2 слова - Мара і Муреш , з купою різних значень як для одного, так і для другого.
Далі >>>
В румунському і англійському розділах до статті щодо етимології румунських назв Марамуреш пояснюють по-різному -
одні від річки Мара , назва якої можливо від індо-європейської "Мора" - море, нерухома вода, і "мор" -смерть , тобто - мертва вода. Інші - мару як Фракійсько-дакійську: скеля, пов'язана з берегом + "муреш" - від латинського "мутний".
Інші варіянти
- територія межи річками Мара і Муреш - але то занадто велике і не дуже дотичне до Марамуреша
- мур за річкою Мара - mara murus , тобто, підвищена територія на півночи від Мари. Сама Мара - річка , що тече з полудня Марамурешу і впадає у Тису десь коло Сигету.
- від мармуру , тим більше що в Мармаросах є мармурові кар"єри
Ще одне цікаве тлумачення дають мадяри, : "mar ma rossz" (сьогодні це погано).
Мармароси ж - гори, обмежені На Півночи Тисою і Білою Тисою, на сході - Черемошем, на Заході і полудні - Вишавою (Вішеу).
Українські Мармароси ся складають з Гуцульських Альп , що відділені від румунських по річці Руській (Рускова) на полудні і лежать по оба боки румунсько / українського кордону, а також - хребта Чивчини на границі Галичини з Румунійов.
Найбільші верхи Гуцульських Альп
Фарків (Фаркеу) від мадярського Fark (Вовк) чи від якогось Фаркова (в Румунії є прізвище Farcau )
Берлебашка- тюркськими мовами "Ячмінна голова". Цікаво, що в Татарстані є поселення з таколю ж назвою. Інша назва цієї гори - Латундур від рум. "Широка".
Піп Іван - так само як і на Чорногорі, чи то румунська popina, чи гуцульське "попіває", чи мадярське "pipa" - файка . Ще оден варіянт - помилка картографів, але яку саме гору змилили - мармароську чи чорногірську - того м не знайшов.
Ненєска - як мадярська nenike - тета , чи гуцульське "нанашка" .
Петросул - камінь, скеля від рум. "petra"
Щаул - корівник (від рум. staul); 2. зірка (від рум. stea(-ul); 3. щавель
Найбільші верхи Чивчин .
Регеска - від румунського radiü / rediü -гай .
Копилаш румунською copilas «окрема гора, що не вписується в хребті», чи як варіант рум. copil - дитина
Фуратик рум. fieratic "дикий, неприборканий, невгамовний"
Боршутин - антропонім Боршута, похідний від Борш.
Ледескуль - рум. lada «ящик, скриня, сундук», хоча та сама ляда ніби присутня і в гуцулів, і у німців.
Кукулик = румунське "сuсă" - одинокий пагорб , або "Cuc" - Зозуля
Чивчин , Чивчинаш - ніц ліпшого не придумали, ніж що то від єкогось Цівки. Як екзотичний варіянт - "Шившин" , монгольський(баргутський) рід.
Сулігуль - рум. siliсula «стручок», чи від укр. діал. сулига «стегно»
Попадя Євдокия - рум. păpădie - кульбаба ,
- від "падати, попадати" «висока скеля, гора зі звислими стінами»
Євдокия - то вже пізніше, коли назву гори почєли асоціювати з їмостю.
Лостун - діал. луста «шматок; скибка; великий шматок хліба»
діал. зх.укр. лустиш «який складається з шарів»
рум. lăstun ластівка
Пір'є - з румунської ріriu "потік"
Ротундул - румунською кругла
Пуруль - від румунського прізвища (прізвиська) Пурул, в основі якого
або прикм. pur- «чистий», або іменник pur «дика цибуля»
Коман - розповсюджене прізвище з мадярського "куман, половець"
Команова = жона Комана
Палениця - щось ся палило, відав палєнка.
Гнатася , Гнитєса - найпівденніший верх України , коло Палениці .Пишут, що ся називає так від Гната, але з таким же успіхом може бути і від "гнити" і від "гнати" . Хто його знає - а раптом саме на Гнатасі колись гнали найліпший гуцульський бімбер?
То всьо звідси
http://shron1.chtyvo.org.ua/Luchyk_Vasyl/Etymolohichnyi_slovnyk_toponimiv_Ukrainy.pdf
http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=250#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2
https://ro.wikisource.org/wiki/Dic%C8%9Bionar_etimologic_al_localit%C4%83%C8%9Bilor_din_jude%C8%9Bul_Maramure%C8%99_/Localit%C4%83%C8%9Bi_din_jude%C8%9Bul_Maramure%C8%99https://adevarul.ro/locale/baia-mare/maramures-ramane-enigma-istorici-etimologia-numelui-inca-necunoscuta-1_50efd97f56a0a6567e69509a/index.html
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_Romania_county_name_etymologies
Д алі - Свидовець