Етимологія назв карпатських гір. Чорногора.
Скомпонувавім з різних джерел - звідки походять, евентуально (як то було направду певно вже ніхто не скаже), назви карпатських гір.
Для початку - власне "Карпати". Хоча значення в загальному ніби одне - "щось таке, що вище за довкілля", але ось звідки ми то маємо - тут погляди дослідників ся розходят.
Одні кажут , що то ще від ілірійців з фракійцями, і в підтвердження мають як албанське "karpe"(скеля), так і те, що ся назва наших гір застосована Птолемеєм ще на початках нашої ери.
Інші - що то наше рідне слов"янське , присутнє як у польських діалектах (горбкуватий, нерівний) так і в українських ("кирпатий" ніс, що ся пхає догори).
Цікаві аргументи щодо походження назви Карпат у moya_lepta ( https://moya-lepta.livejournal.com/122917.html) з давньоєврейського "гараф" - зігнутий, випуклий .
Но але незаперечним фактом є те, що була дуже довга перерва у письмовому вживанні слова "Карпати" - після Птолемея воно ся появило аж у кінци 18-го століття. Певно, що і мешканці гір свої груні з кичерами стали називати Карпатами не раніше.
Далі - найвищий хребет на території України - Чорногора.
Вперше назва була зафіксована на мапі Боплана середини 16-го століття, але не як хребта, а - поселення у верхів"ях Прута. Відомо, що Боплан не підоймався у гори вище за Микуличин (Правда, тодішній Микуличин ся тєгнув аж до границі з мадярами на Яблуницкім перевалі і аж до 1927 року був найдовшим селом у Європі - на 44 кілометри). Но але певно ся питав - а що там далі - чи жиют десь люди ? Ось гуцули му і повідали - та ніц там нема, тілько Чорногора. І тут, як у старім анекдоті ("на хріна більше") - Як Чорногора, то Чорногора - і поставив на мапі крапку з відповідним підписом. Та крапка переходила з одної мапи на другу з мінімальними правками аж до австріяків , і аж потому ся схаменули .
Найвища гора на цім хребті - Говерла . Далі >>>
Говерла - знайшли якесь румунске діалектне, незафіксоване письмово "Hovirla"- (труднопрохідний підйом). Крім цего варіанту ще декілька
- мадярське Hovar (снігова фортеця) (але кажут, же раніше 2-ї світової войни це слово не вживалося ),
- північнонімецке "Hawer" (підвищення),
- чуваське (булгарське) "кăварла" - палаюча жаром .
Принагідно варто нагадати, що на австрійських мапах 19-го століття назва вершини звучала як "Коверля" (Kowеrla). Ну а що "covor" у румунів , що "ковер" у наших північних сусідів - то відомо.
Крім того - праслов"янська о(Ь)vьrtla - "обверчена", обгорнена . Тобто - на всі смаки до вподоби )).
Довгий час найвищою горою Чорногори вважали не Говерлу ,то вже в 19-у столітті,коли ся навчили більш-менш точно вимірювати висоту, надали першість їй. А до того найвищою вважався Піп Іван. На радянських мапах його називали Чорною горою (боротьба з релігією?), хоча сама назва навряд чи має щось спільне зі служителями культу. Так само як "Чорна гора" фіксується на австрійській топографічній мапі середини 19 -го століття (Говерла там також Чорна Гора - але в неї ця назва подана в дужках - "Howerla (Czarna Gora)"). Поп Іван, як позначено на пізніших мапах, може походити від румунського "popina" - "вершина, більш висока від інших підвищень в одній місцевості". Но але не знайшовім жодної попіни у Карпатах - щось вони більше тяжіють до Болгарії чи Добруджі. Ще оден варіант гуцульский - "попіван" як вітер що попіває у горах, і мадярский - "pipa" - файка.
Між Говерлою а Попом Іваном -
Брескул - "bręśća" ілірійською оленяча . Крім того , в румунів є bresa - пролом, broasca - жаба.
Пожижевська, чи, раніше, Пожежевська, Пожежеска - від "пожежа"
Данціж , Данцер- в гуцулів є слово "данці" -танці, то можливо від него
Туркул - румунською так Турок , у підтвердження наводять урочище Кізли на цій горі - турецькою "Червоні".
Є ще варіант з булгарської(чуваської) - тăрă „вершина” і кўлě „озеро” що також має право на існування - якщо кізли тюркською, то чому тоді туркул румунською, а не тюркською -нє?.
Пропускаємо Шпиці, Стайки, Ребра - тут ніби все зрозуміло.
Гутин -Томнатик - від румунської "toamnă" - осінь
Бребенеcкул - 3 румунські варіянти - барвінок (brebenoc), ряст(brebenea),баран (Berbec) і оден гуцульский - бербениця.
Мунчел - розмаїті Мунчели, Менчули і їм подібні - від румунського "Munte" - гора.
Як екзотиччний варіант - від булгарського(чуваською, яка ся лишила єдиною "спадкоємницею" булгарської )- “великий камінь” (чув. мăн “великий”, чул “камінь”)
Дземброня - з румунської "zimbru" Зубр . Дослівно - "Зубриха".
Бальзатул чи раніше Балцатул - з румунської "bălțat" - строкатий, пістрявий, різнокольоровий, або bălțătură - глуха кропива (шандра) .Українська вікі ж подає , що віж східнорумунської báltă - .болото.
Недалеко від головного хребта -
Гомул - непомітний (від рум. comul) , або , з розмаїтих слов"янських діалектів - куляста чи конусоподібна вершина (чес. homole «щоськонусоподібне», в.луж. homola «верховина, височина; конус; волоть»).
Смотрич - від праслов"янського "смотріти" - щось типу спостережного пункту, або просто місця, звідки далеко видкося.
Васкул - в гуцулів то Цілько, в решти українців - Вася, а в румунів - отак, як гора - Васкул. Ще оден варіянт - від мадярів, мядярською Vas - залізо.
Маришевська, що велика, що маленька - з румунської "mare" -велика.
Вершини на північ від Говерли -
Петрос, Петросул - від румунського Petra - камінь, скеля.
Шешул - від румунського "Șes" - низовина, або мадярського "Szecsőly" - пишуть же то є пасовище.
Кукул - румунською "сuсă" - одинокий пагорб , або "Cuc" - Зозуля.
Какараза - то ще від фракійців, Шишка.
Козмеська- як то ся мудро називає - " субстант. віданроп. прикм. рум. походження", або, іншими словами - від якогось волоха на ймення Козьма.
Натхнення черпавім з наступних посилань
https://tourlib.net/books_ukr/karpaty6.htm
http://shron1.chtyvo.org.ua/Luchyk_Vasyl/Etymolohichnyi_slovnyk_toponimiv_Ukrainy.pdf
http://karpenko.in.ua/wp-content/uploads/2012/12/KARPENKO_STATTYA_071204.pdf
http://194.44.152.155/elib/local/3775.pdf
http://lazarus.elte.hu/hun/digkonyv/topo/200e/42-48.jpg
http://www.karpaty.com.ua/?chapter=2&item=49
http://www.outdoorukraine.com/images/stories/MAP/Carpathian/east_carpathian.jpg
http://www.karpaty.com.ua/?chapter=12&item=250#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2
http://igormelika.com.ua/moi-karpati/zhittya-buttya/bulgarska-toponimika-v-karpataxhttps://ro.wiktionary.org/wiki/Pagina_principal%C4%83
Далі - Мармароси