Це все з Ореста Левицького. Видання, яким я скористалася, називається "Сім"я і побут українців у 16 ст.", воно, в свою чергу, друкується за виданням "Архив Юго-Западной России, издаваемый комиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском Генерал-Губернаторе, К., 1909".
А знаєте, хто уважно читав цю книжку (саме ту, 1909 року)? Леся Українка, про це згадується в одному з її листів. Як пізніше твердив Драй-Хмара, вона планувала написати драму з волинської історії за участю Ганни Борзобагатої Красенської. Я так думаю, що мається на увазі Ганна Сокільська, дружина Василя Борзобагатого Красенського.
Да, в Литовских кодексах практически не затрагиваются вопросы, связанные с религией, а у церковникоа, наверное, были дела, более интересные, чем разводы.
а у церковникоа, наверное, были дела, более интересные, чем разводы І це правда, але тільки частково. Згадаймо, що першою взяла розлучення дочка діючого владики (Маруша Борзобагата, не думаю, що її батько залишився тільки пасивним спостерігачем), за її прикладом пішла дочка іншого єпископа, Раїна Русинівна (тут вже точно знаємо, що єпископ пінський був активним учасником справи і навіть співвідповідачем), третій владика Феодосій Лазовський особисто розлучав Марушу Збаразьку і Василя Загоровського, а настоятель Пересопницького монастиря вивчав їх розлучні документи, влаштовуючи наступний шлюб Загоровського, і вирішив, що все ОК. Я б сказала, що тодішні церковники, самі люди сімейні й місцеві, а не якісь аскети афонські :-), по-перше, вважали ситуацію з розлученнями цілком нормальною, по-друге, вона їм була й економічно вигідною.
Comments 7
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
І це правда, але тільки частково. Згадаймо, що першою взяла розлучення дочка діючого владики (Маруша Борзобагата, не думаю, що її батько залишився тільки пасивним спостерігачем), за її прикладом пішла дочка іншого єпископа, Раїна Русинівна (тут вже точно знаємо, що єпископ пінський був активним учасником справи і навіть співвідповідачем), третій владика Феодосій Лазовський особисто розлучав Марушу Збаразьку і Василя Загоровського, а настоятель Пересопницького монастиря вивчав їх розлучні документи, влаштовуючи наступний шлюб Загоровського, і вирішив, що все ОК. Я б сказала, що тодішні церковники, самі люди сімейні й місцеві, а не якісь аскети афонські :-), по-перше, вважали ситуацію з розлученнями цілком нормальною, по-друге, вона їм була й економічно вигідною.
Reply
Leave a comment