Дивно

[tetty]

Бувають дні, коли здається, що сьогодні сонце встало лише тому, що я так захотіла.
А бувають дні, коли я розумію правду. І знову вилажу до всесвітньої павутини шукати щастя(?), кохання(?), розуміння(?)... Всі ми, зрештою, чогось тут шукаємо. А що маємо в результаті?

Comments

Re.: Дивно

[tatariville]

Сюди ти вилазиш боротися з самотністю. І не заперечуй - не зважаючи на всі стосунки, хлопців, родичів, друзів і знайомих - так воно і є. Інколи ловлю себе на цьому. Хоча я доволі асоціальний тип, люблю самотність і можу тривалий обходитися без людського товариства і спілкування взагалі. Це одна з особливостей людського існування. Мабуть, залишилося у підсвідомості від "гуртом і мамонта вполювати і батька бити легше". А що маємо в результаті? А я знаю? Як кому пощастить: дехто насправді отримує те, що шукав, дехто - ілюзію в пластмасі. Постає питання про самообман та ілюзорність. "Не шкода реального - шкода ілюзорного." (Хтось)

Бумбокс: Бета-каротин/Супер-пупер

P.S. Можеш кинути в мене каменем, якщо що :)

Re: Re.: Дивно

[tetty]

Незважаючи на те, що я, взагалі-то, не відчуваю якихось жахливих нервових розладів від самотності, та коли цей стан трохи затягується, то як повітря бракне порожніх розмов ні про що, беззмістовних теревеней, непотрібної інформації... Тому не приховуватиму, ти правий - передусім я шукаю спілкування

[magic_fly]

В будь-якому разі - тільки себе.

[tetty]

Та, мабуть, все-таки, не тільки :)

[almys]

... ну, принаймні, трішочки щастя :)

[tetty]

Це майже як в пісні Білоножків чи когось подібного - "усі ми прагнемо любові"

[_haos_]

я вилажу відволіктися від роботи на щось приємніше, що шукаю ? приємноо спілкування , може щось і найду цікаве а може і ні - в найгіршому випабку є bash.org.ru :)

все буде класно ;) весна зацвіте, літо прийде і серце забється ще швидше від щастя ;)

[tetty]

Все не так погано, як може здатися на перший погляд ;)

[tatariville]

Дивлюся на ваші коментарі, хлопці, і розумію, що я таки клятий песиміст, хоч і близько не вважаю себе таким. А від ваших каментів віє таким, вибач Тетті, педерастичним оптимізмом, чисто от як від ранкового теле-, радіоефіру. Був у дівчини зранку невеселий настрій, от і написала невесело. А ви вже кинулися втішати її, як невиліковно хвору (не дай Боже). Дайте ж людині посумніватися... "Себе"? Мабуть, але в собі. Добре, що колись не було інтернету, бо не мали б ми ні поетів, ні письменників, ні художників зі скупторами, про філософів взагалі мовчу. Були б у нас суцільні блогери і чатери. Чого я сприймаю все так складно? :) Будьте здорові! :)
П.М. _haos_, ти ще не зовсім втрачений :)