Дивно

[tetty]

Бувають дні, коли здається, що сьогодні сонце встало лише тому, що я так захотіла.
А бувають дні, коли я розумію правду. І знову вилажу до всесвітньої павутини шукати щастя(?), кохання(?), розуміння(?)... Всі ми, зрештою, чогось тут шукаємо. А що маємо в результаті?

Comments

[diverse_man]

Ну і тут виникає цілком закономірне запитання, якщо шукати не тут - то де?! Комусь доля подарувала дружній шкільний клас, де людина з самого малку знайшла справжніх друзів, де знайшла кохання, знайшла притулок і щастя. Комусь так пощастило аж в вищих навчальних закладах. А комусь зовсім не пощастило, і визначення “самотність” і саме поняття стало для цієї людини таким же звичним як будильник, чай або кава. Незалежно від того, як людина переносить цю самотність, але хто кого питає?! “До всього звикає людина

[tatariville]

Вибачай, старий, - який є

Полеміка

[tetty]

Правду кажчи, не очікувала, але приємно бути каталізатором до роздумів :)

[diverse_man]

“Це просто один з видів втечі від реальності.” Хм.., дивно, для мене: інтернет, книжки, кіно - доповнюють реальність. Самої реальності мало, вона надто “суха” і “видушити” з неї еліксир для душі дуже важко. Хоча тут, мабуть, як кому, хтось тікає від реальності, хтось доповнює її