у понеділок моя мама відзначала День народження, і я вирішила привезти їй з міста квітів - її улюблених білих хризантем, таких, знаєте, кульками, як на малюнку нижче.
Реальна радянськість. Правильно зробила, що відмовилася від букету підв'ялих квітів, в таких справах не місце для компромісів - має бути і товар, і обслуговування.
навіть важко уявити радянський час, коли часто не було вибору купити де-інде. це ж мабуть впливало на безліч психологічних рис людей, зокрема й на власну гідність. мені досі дивно, як люди бояться йти міняти щось помилково куплене через "а що як продавець не стане слухати, не поміняє?" радує, що все ж кращає ця ситуація в Україні. засмучує, що досі потрібно відвойовувати кожен сантиметр особистого комфорту й забезпечення прав, як із цими квітами.
Між іншим згадала історію з осені минулого року - був листопад, година п'ята пополудні, дощ зі снігом, а я поверталася з роботи. І коли минала вуличного продавця квітів бічним зором побачила, що він рванув мені навперейми з букетом...ага,хризантем. Думала, що продає, а ні - він мені їх віддав/подарував, бо наступного дня трохи притомлених квітів вже б ніхто не купив. Як же я ними тішилася. Така от казочка.
:)) есть люди такие: они тебе одолжение делают, что у них покупаешь, так что ))) я всегда при малейшем хамтсве и неадеквате разворачиваюсь и ухожу. нет незаменимых вещей, а вылитые на себя гарканья и недовольство жизнью , нежелательны
хотя, признаюсь, подобные ситуации бывают чаще, чем хотелось бы
ты знаешь, я сначала как загипнотизированая стояла и буквально уговаривала ее, давя вежливостью, сделать мне букет. а потом как проснулась внутри себя и посмотрела со стороны: какого черта??? даже удивлялась, что этого не произошло сразу)
найдивніше, коли хамовитість зустрічається у зовсім молодих людях - як баріста у кав’ярні, який переплутав замовлення (у котрому з кухликів додано карамель, а де шоколад до кави), але геть не почувався винним чи не відчував потреби попросити пробачення, не говорячи про те, що переробити замовлення. типу: поміняєтеся. а ми ледь знайомі з коліжанкою були, уяви)) пили кожна не своє замовлення, бо не вгадали де і що)) надто гарний був настрій скандалити. хоча може й варто було.
Comments 12
Reply
Reply
Reply
не люблю в таких людей купувати.
Reply
Reply
хотя, признаюсь, подобные ситуации бывают чаще, чем хотелось бы
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment