квіткова.пост.радянськість
у понеділок моя мама відзначала День народження, і я вирішила привезти їй з міста квітів - її улюблених білих хризантем, таких, знаєте, кульками, як на малюнку нижче.
(картинка звідси: http://crosti.ru/pattern/70514/)
прийшла до квіткових рядів Житнього ринку у Житомирі, а там на розі сидить продавчиня з двома білими пластиковими відерцями - і в одному ці хризантеми. "10 гривень штука" - сказала вже сердито вона. я доторкнулася пучками пальців до однієї квітки - гарні пружні пелюсточки, тому вирішила взяти три. "не треба до них торкатися, я сама все вам виберу" - наїжачилася вона і почала витягати квіти по одній. "мені потрібні свіжі і пружні квіти, як ось ця" - вказала я на ту, яку помацала. Продавчиня щось пробурчала і до двох середньої свіжості квіток дістала вибрану мною. "ні, замініть мені, будь ласка, дві перші квітки на такі, як ось ця третя" - попросила я її. "ви самі її вибрали, не знаєте, що ви хочете" - гаркнула на мене продавчиня. "я хочу купити квіти для мами і хотіла б, щоб вони довго стояли" - наполягала все ж на своєму. інша жінка поруч продавчині сказала, що й ці стоятимуть довго, але я клієнт, і я прошу вибрати мені свіжі квіти, в чому проблема? продавчиня пожбурила одну з двох обраних нею квіток (таку з зовсім повислими вже кількома рядами пелюсток) у відерце і заходилася роздратовано вибирати якийсь компроміс між її і моїм бажанням. і я відмовилася від букету. ну як можна квіти, обрані з таким настроєм, дарувати дорогій людині? так і сказала їй. думаєте, вона зрозуміла?..
за кількадесят метрів я вгледіла хризантеми в горщиках, а тому привезла мамулі чарівні і живі хризантеми, теж білі і з великими розлогими квітками, гарним настроєм, та ще й святково оформленим у жовто-сонячну обгорткову клейонку горщиком, коли я сказала, що мені не для висадження, а щоб подарувати мамі. жінка, в якої я купила ці квіти, тим часом складала квіткові композиції, і мабуть як і перша продавчиня вирощує квіти сама і десь того ж віку. але при цьому не намагається "втюхати", а ввічлива і спокійна. наче між цими двома квітковими місцями прірва у кілька десятиліть.
(картинка звідси: http://crosti.ru/pattern/70514/)
прийшла до квіткових рядів Житнього ринку у Житомирі, а там на розі сидить продавчиня з двома білими пластиковими відерцями - і в одному ці хризантеми. "10 гривень штука" - сказала вже сердито вона. я доторкнулася пучками пальців до однієї квітки - гарні пружні пелюсточки, тому вирішила взяти три. "не треба до них торкатися, я сама все вам виберу" - наїжачилася вона і почала витягати квіти по одній. "мені потрібні свіжі і пружні квіти, як ось ця" - вказала я на ту, яку помацала. Продавчиня щось пробурчала і до двох середньої свіжості квіток дістала вибрану мною. "ні, замініть мені, будь ласка, дві перші квітки на такі, як ось ця третя" - попросила я її. "ви самі її вибрали, не знаєте, що ви хочете" - гаркнула на мене продавчиня. "я хочу купити квіти для мами і хотіла б, щоб вони довго стояли" - наполягала все ж на своєму. інша жінка поруч продавчині сказала, що й ці стоятимуть довго, але я клієнт, і я прошу вибрати мені свіжі квіти, в чому проблема? продавчиня пожбурила одну з двох обраних нею квіток (таку з зовсім повислими вже кількома рядами пелюсток) у відерце і заходилася роздратовано вибирати якийсь компроміс між її і моїм бажанням. і я відмовилася від букету. ну як можна квіти, обрані з таким настроєм, дарувати дорогій людині? так і сказала їй. думаєте, вона зрозуміла?..
за кількадесят метрів я вгледіла хризантеми в горщиках, а тому привезла мамулі чарівні і живі хризантеми, теж білі і з великими розлогими квітками, гарним настроєм, та ще й святково оформленим у жовто-сонячну обгорткову клейонку горщиком, коли я сказала, що мені не для висадження, а щоб подарувати мамі. жінка, в якої я купила ці квіти, тим часом складала квіткові композиції, і мабуть як і перша продавчиня вирощує квіти сама і десь того ж віку. але при цьому не намагається "втюхати", а ввічлива і спокійна. наче між цими двома квітковими місцями прірва у кілька десятиліть.