.......

[spam_do_boga]

Попереду мене йшла юна дівчина. Бадьоро, швидко.

Раптом вона зупинилась, так, що я її обійшла. Я озирнулась. Вона зупинилась. Подивилась відсторонено направо, наче вдивлялась у пустоту...

За якусь мить вона розридалась. Знаєте, так непоказово, не голосн: стояла, опустивши руки, зовсім не прикриваючи лице і беззвучно ридала. Її плечики стрясались, а

Comments

[snigynka]

наступного разу підійдеш! і все що робиться - робиться на краще

а взагалі, багато хто з нас і я в тому числі часом стидаємось проявити людяність. Нічого - у нас попереду все життя - я планую вчитися і ти, думаю, теж :)!

[spam_do_boga]

так. я носила цю історію в собі більше року!

[snigynka]

я ще коли щось таке бачу, але стидаюсь чи ще щось таке - в подумках зі всією силою співчуття прошу Бога аби поміг тій людині в найкращий для неї спосіб і пробачив мені мою малодухість. Часом буває так, що може і не треба саме твоєї помочі в цей момент, а більше молитви для зрушення чогось в розумі чи душі тієї людини...

[spam_do_boga]

ось-ось!

[spam_do_boga]

є таке)

[tagiki]

очень проникновенно написано, продирает..
:-*

[spam_do_boga]

к сожалению, это реальная история.произошла на ул.тульчинской..

[beautifullady22]

до мене колись в церкві підійшов хлопець -- я там сиділа і плакала над якимись своїми теж на той час юними проблемами -- а він підійшов -- сказав -- ти так плачеш -- я просто не можу дивитися, як ти плачеш -- простягнув мені хустинку (бо я ніколи хустинок не ношу) і почав розпитувати -- ненав'язливо -- але я йому розповіла -- і він то якось так розклав по-поличках, сказав, що не варто через це так сильно плакати -- і мені стало легше -- ситуацію він звісно не виправив -- але сам факт того -- що якійсь людині небайдуже -- що вона підійшла просто так мене втішити дуже додає сили :)