Ой у полі дві тополі
(м. Красилів, Хмельницька обл., записано від бабусі, Антоніни Ананівни)
Ой у полі дві тополі,
Одна одну перехитує.
Є в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує.
-Подруженько, дорогая,
Чи бачила мого милого?
- Ой бачила, ще й видала,
Ще й трошечки з ним постояла.
А він їхав, тебе питав,
Чого ж вона не виходила.
А я йому відказала,
Що матінка не позволила.
(закінчення цієї ж пісні, почуте від жінок, що співали її у м.Києві)
- Ой дам тобі, подруженько,
На рукава полотенечка*.
Не стій, не стій з моїм милим,
Та й не суши мого серденька.
* полотенечками на рукава називалися окремі прямокутні вишиті полотнища, які були частинами рукава розкроєної для пошиття сорочки. Як правило, вироблялися із кращого і тоншого домотканого полотна (більш трудоємкого), тоді як частини сорочки, що ховалися під іншим одягом, або ластовиці, що вшивалися в місці з'єднання рукава з полотнищами сорочки, вироблялися з більш грубої тканини.
Ой у полі дві тополі,
Одна одну перехитує.
Є в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує.
-Подруженько, дорогая,
Чи бачила мого милого?
- Ой бачила, ще й видала,
Ще й трошечки з ним постояла.
А він їхав, тебе питав,
Чого ж вона не виходила.
А я йому відказала,
Що матінка не позволила.
(закінчення цієї ж пісні, почуте від жінок, що співали її у м.Києві)
- Ой дам тобі, подруженько,
На рукава полотенечка*.
Не стій, не стій з моїм милим,
Та й не суши мого серденька.
* полотенечками на рукава називалися окремі прямокутні вишиті полотнища, які були частинами рукава розкроєної для пошиття сорочки. Як правило, вироблялися із кращого і тоншого домотканого полотна (більш трудоємкого), тоді як частини сорочки, що ховалися під іншим одягом, або ластовиці, що вшивалися в місці з'єднання рукава з полотнищами сорочки, вироблялися з більш грубої тканини.