Ой у полі дві тополі

[smijana]

(м. Красилів, Хмельницька обл., записано від бабусі, Антоніни Ананівни)

Ой у полі дві тополі,
Одна одну перехитує.
Є в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує.

-Подруженько, дорогая,
Чи бачила мого милого?
- Ой бачила, ще й видала,
Ще й трошечки з ним постояла.

А він їхав, тебе питав,
Чого ж вона не виходила.
А я йому відказала, 
Що матінка не позволила.

(

Comments

[sestra_yuliya]

а непрості крої у наших сорочок, так?! оце дивлюсь-дивлсь. мабуть, не наважусь на жодну з таких. це ж скільки зєднувальних швів!а раніше, наскільки знаю, їх робили не просто так, зшиваючи тканну до купи, а мережками, декоративними стібочками, якимись хитрими маскувальними швами. ех...

[smijana]

Ага, так-так!
Я оце як придбала собі раритетну справжню лляну - чи й конопляну.. бо важка така, але ж і приємна, жива..
Ось тут писала: http://smijana.livejournal.com/71250.html
Так там шви всі.. як постільні: таким рубчиком акуратним, і все стібочками - один в один - акуратнісінько і надійно - хоч скільки хоч шарпай - не розпореться ніде.. Ото якість ручної праці була.
Колись хотіла б відтворити.. отак, по-справжньому.
Кажуть, у музеї Гончара в Києві є майстрині які б могли розповісти як воно кроїться.. але ж і на роботі - потрібна, і вдома - теж, і дитині.. коли його все встигнути?
Може, вже ближче до пенсії зберуся. гг:)))

[sestra_yuliya]

та ну, подушку "подужала", і це якось збирешся. вірю в тебе!)