Петрогліфи

[singularia]

Приморські Альпи. Джип довго віз нас угору - і привіз у геть інший світ. Він був дуже високо, і ця висота дуже відчувалася. Усе інше десь там, навколо гори-гори, навіть пригорща кришталевого гірського озера - теж унизу. І ще повітря, фантастичне повітря, яким давно ніхто не дихав. Повітря, яке скучило за людиною в цьому пейзажі, щось таке

Comments

[cherez_dorogu]

Мене завжди оті всякі петрогліфи хвилюють - отак мабуть Робінзона хвилював слід босої ноги на піску :) Надзвичайно цікаво - а що люди думали, що відчували, на що сподівались, коли ото малювали... Чи це просто мистецтво, "самовираження", чи прохання до богів.
І смішно - можливо, колись наші нащадки так само будуть хвилюватись, знайшовши шматок графітті на стіні. А зараз мене так дратують оті вічно обмальовані стіни.

[singularia]

ну, я сподіваюся, від нас залишиться більше, ніж написи на стінах) хоча принцип той самий...
бачиш - їм варто було нашкрябати щось на камені - і вже подія, предмет дослідження, хвилююча мить. а тепер чим далі, то завдання ускладнюється. несправедливо))