De rerum natura

[silme_ea]

«Ce sentiment maladroit quand on reçoit une dizaine de boîtes envoyés
de cinq boutiques differentes, et juste une lettre. Des factures.»
Léonard Dutrou
« - Докторе Байнґьольштайне, а скажіть, чому людство так захоплене речами

Comments

[anonymous]

Про дивні речі говорить цей доктор. Яку сферу науки опікує, його науковий ступінь? Філософія?

[silme_ea]

так, про дуже дивні речі говорить доктор Теодор Байнґьольштайн. не знаю, доктор якої сфери він. напевно щось зв’язане з темними мистецтвами та перетичним ванколлям. не знаю навіть, звідкіля він взявзя, той доктор: були лише його слова, аж ось раптом є він і журналістка. що ти думаєш з цього приводу, Аноніме?

[anonymous]

Досить незвичним є звернення до журналістки, спочатку "моя люба" якби до коханки, або дружини. Потім "моя мила" що теж підсумовує до близьких відносин і наостанок "моя дурненька", уявляю як Елейн витріщає здивовано очі і дме губи, особливо коли вона колишня відмінниця медалістка :). Та не це лише впадає у око, крізь фігурує слово "моя" - предметне привласнення, як то "моя книга", "мій велосипед", хоча досить лише прикметника "мила", "люба". Дивує, що доктор не пожартував, на рахунок пігулки, зазначивши, що віагру вже винайшли :), але це лише моя точка зору. Після темних мистецтв, невідоме мені слово "ванколля". Що це?

[silme_ea]

Доктор так глибоко роздумує про речі, що певно вже сам отруївся, і привласнює журналістку. Проте він не помилився щодо пігулки: журналістка зажадала зеленої, а не синьої. Що таке "ванколля" я й сам не знаю, Аноніме. Та чітко простежується, що Доктор він явно якихось окультних чи то пак езотеричних, немейнстрімних наук. Чого в нього брала інтерв’ю журналістка - невідомо. Але воно так і лишилось неопублікованим. Можливо й неіснуючим.