ну це все ж дуже суб'єктивно) поезія взагалі дуже тонка матерія. найбільше вражає, що максимально точно резонує із внутрішнім станом. і якщо в на моєму паркані лишились величезні літери ТУТ БУВ Я, і кіт скучає, і хочеться в кожні кватирки - то я не можу не захоплюватись Романенком якій так просто, точно і глибоко вербалізує щось таке потаємне яке є в мені, в ньому, в ній, в них...
Comments 5
Reply
Reply
Можливо це після недавно перечитаних віршів Сосюри так воно сприйнялось..?
Reply
Reply
своїми парфумами
нагадує мені про ту що колись
проходила не повз
а наскрізь
[бо близьке мені]
Reply
Leave a comment