за годину прогортала роки життя. шукаю пятирічної давнини себе. нема.
ні великих вікон. ні мене біля. ні голубів за. ні листів в. ні Лєнки поруч...
вже навіть той хто проїхався по життю бульдозером теж зник...
поставила його на п'єдистал і кожен день омивала сльозами.
а вже осінь.
у мене три книжки. всі читаю повільно. першу - бо надто прекрасна. другу
(
Read more... )