( Read more... )

Вечір плавно переходить у ніч. Природнього світла меншає і воно поступово затухає зовсім. Проте темрява не наступає і життя аж ніяк не зупиняється. Одне компенсується іншим. Життя вирує освітлене різнобарвними ліхтарями та прожекторами. Фари творять світлові потоки, плавні рухи світлих змій трамваїв, начинених людьми. Світло-музика. Історичні ( Read more... )

Коли сонце ховається в хмарах і йде дрібний дощ, вода стає сірою, а білі будинки ще білішими. Рибалок на мості меншає, сновигають тільки непосидющі туристи, яким треба буде скоро вертись додому. Кораблики протискаються через сіре імлисте повітря ковзаючи по темній гладі води, їхні внутрощі наповнені людьми вони спльовують людей на пристанях і ( Read more... )

Сонячний несміливий ранок. Він потягується і ліниво муркотить, як місцеві улюбленці - коти. Теплий та легкий. Наповнений сонцем з-за моря та ароматами всюдисущого Сходу. Люди прокидаються і рухаються з напівпримруженими очима, може від сну, що ще не відлетів, а може від сонця з хвиль Босфору і Золотого Рогу. Границя моря та неба стерта весняним ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

Місто-міст. Тонка водна межа культур. Культурний мікс на нічийній землі.
Все починається з протоки. Уподібнюючись турецьким зазивалами
Бооосфорос-Бооосфорос-Бооосфорос-Бооосфорос


( Read more... )

Користуючись тим, що Надя (ака moy_compas) була повністю сконцентрована на підйомі на Пікуй, я мав можливість фотографувати сніг і гори її цифровим Ніконом. Результати вийшли наступні.


( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )