Ранок. Море.
Сонячний несміливий ранок. Він потягується і ліниво муркотить, як місцеві улюбленці - коти. Теплий та легкий. Наповнений сонцем з-за моря та ароматами всюдисущого Сходу. Люди прокидаються і рухаються з напівпримруженими очима, може від сну, що ще не відлетів, а може від сонця з хвиль Босфору і Золотого Рогу. Границя моря та неба стерта весняним сонцем і ця нова стихія починається прямісінько від кам'яної набережної. Неспішний навколишній рух, змовницький, без домовленостей наперед, що б не потривожити гармонію навколо, згідно звички яка виробилась віками. Хлюпання хвиль та сонця.
