Альм = полонина

[nick_coll]

         Полонина - майже гуцулізм, для жителів східної України практично незрозумілий. А от німці добре знають, що це таке, бо в них свої полонини - альми. Назва ще заримська, близька до Alpen (високі гори), та й випаси худоби теж давно тривають (1700-900 роки до Р.Х.). Більш спрощено для тих, хто взагалі не розуміє, про що мова: полонини-альми -

Comments

[lesadko]

Вчасно Ви виходите з цієї гри, під назвою жж. Тепер тут стало нецікаво, пусто і сумно...
До побачення! З вами було приємно спілкуватись, буде вас не вистачати.
Хай вам щастить! :-))

[nick_coll]

Не думай, что здесь - могила,
Что я появлюсь, грозя…
Я слишком сама любила
Смеяться, когда нельзя!

Мені теж було цікаво. Світ ще повний таємниць…

[rromashka]

как "до побачення"?? :((

[nick_coll]

ну а как - вот так просто.
И поджег меня аривидерчи, не успели в глазок посмотреть…

[rromashka]

очень жаль.. на самом деле..

[nick_coll]

да все нормально. В самом деле.
Разгрузка по времени, отвязка от требующего времени занятия и только путь вперед…

[proidysvit]

Wellcome to Livejournal!

[nick_coll]

Why?

[proidysvit]

тому що...

[nick_coll]

от власне

[ext_388118]

Еххх, як це знайомо... Як читач мені хочеться продовження, а як автор я розумію, чому це. Колись і я написала своїй Кримській стежинці "до побачення", бо хотілося залишити щілинку, можливість повернутися. Повертатися не хочеться досі, але прийшло розуміння, що то був прекрасний етап у житті!
Тому я розумію, що твоє "До побачення" може бути назавжди, принаймні, у цьому форматі. Хоча так хочеться ще читати твої чарівні розповіді про європейські дива, рядки Л.К., озвучені фотографіями. Без сумніву, ти в жж був моїм найкращим співбесідником!

Ау! — і все, крізь роки і печалі.

[nick_coll]

Пишіть листи пости і надсилайте вчасно,
Коли їх ждуть далекі адресати,
Коли є час, коли немає часу,
І коли навіть ні про що писати.
Пишіть про те, що ви живі-здорові,
Не говоріть, чого ви так мовчали.
Не треба слів, навіщо бандеролі?
Ау! - і все, крізь роки і печалі.

Я обіцяю

[ext_388118]

Я не так давно в коментах писала про те, що робиш щось, бо не можеш не робити. Навіть якщо войовничо кажеш, що ніколи вже. Здається, листування - це мій такий дар. А я ще не всі стилі перепробувала, є куди рости і мову шліфувати!

[nick_coll]

То я ще не перейшов ту межу, ту заповідну 30-днівку, після якої будеш жалкувати за вдіяним. А так - то легше. Неме мене - і багато зітхнуло з полегшенням, а хтось - і з тугою.
Був чоловік - і нема. Лишив лиш пам’ять по собі. Але не бійся прикрого рядка. Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки. Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш - то уже навіки.

[pirhospr]

дякую. Погожого вітру.
Та вітру у волосся.

[nick_coll]

залишилося ще два місяці, і буде воно довгим :D
Може, якось перестрінемося в Майнці, якщо я туди влітку доберуся.

[pirhospr]

чудово.
однак, у липні планую вертатися.
два місяці - в Німеччині, чи щось інше?

[nick_coll]

два місяці до довгого волосся :)