Вчимо архітектуру: Чумний стовп
Антисанітарна Європа мала цілі століття чорної історії. Окрім воєн, її спустошували тотальні епідемії чуми. Росію це також торкнулося.
На знак визволення землі від чуми на замовлення жителів, яких епідемія обійшла стороною, будували в містах на головних площах чумні стовпи або чумні колони. Збережені (їх не так і багато дожило до наших днів) чумні монументи, як правило, виконані в стилі бароко і датуються кінцем XVII - початком XVIII століття, коли прокотилися хвилі смертельної хвороби.
Чумний стовп - поширений у країнах Центральної Європи тип пам’ятника, який представляє собою колону посеред площі, зверху на якій знаходиться статуя Діви Марії. Поруч з головною фігурою Богоматері розміщувалися її супутники - св. Рох, св. Варвара, св. Франциск Ксаверій, св. Карл Борромей, св. Себастіян та інші. В Австро-Угорщині набір святих, яким дякували за визволення міста від нашестя, був іншим: свв. Вацлав, Войтех, Людмила, Ян Непомук, Прокоп.
Нині Заратустра витягне з загашника чумну колону, яку він міг поспостерегти під час своїх мандрів. Звісно, якщо розширити тему, то можна дати «п’яні хрести», яких так багато на Галичині (на знак визволення сіл від алкоголізму). Але ми сьогодні не про них.
До речі, часто чумні колони навіть не нагадують своїм виглядом, чому вони присвячені. Без відповідної історії не зрозумієш. Наприклад, у Мюнхені на Марієнпляц є така колона, яка виглядає просто монументом зі статуєю. Ніякої бароковості.
UPD: я знайшов у старому своєму фотозвіті по Тернопіллю холєрний український стовп. Дивіться тут пункт 8 (Личківці).