що таке титло
Титло - це діакритичний знак, який зберігся тільки в церковнослов’янській мові, хоча раніше існував у середньовічній латині та грецькій. Діакритичні знаки - це надстрокові чи підстрокові знаки (напр., å, ї, ż, ñ та ін. под.). Титло виглядало (і зараз виглядає) хвилястою лінією над словом. Шрифти на компі не підтримують титло, тому доведеться уявити (гляньте на букву ñ і профантазуйте над тою хвилькою так, щоб вона накрила собою ціле слово) :)
Титло використовувалося для скорочення слов’янських коренів та для позначення числових значень. Замість «богъ», наприклад, писали «бгъ» під титлом, замість «глаголетъ» - «глетъ». Приблизно з XV століття у більшості орфографічних шкіл титло почало нести певне семіотичне навантаження: під ним почали писати виключно (майже) сакральні поняття, а ті слова, які значили б приземлені поняття - писали повністю. Наприклад, язичницький бог позначався повним написанням «богъ» без титла, а християнський Бог - скороченням «бгъ» з титлом.
Титло використовувалося для скорочення слов’янських коренів та для позначення числових значень. Замість «богъ», наприклад, писали «бгъ» під титлом, замість «глаголетъ» - «глетъ». Приблизно з XV століття у більшості орфографічних шкіл титло почало нести певне семіотичне навантаження: під ним почали писати виключно (майже) сакральні поняття, а ті слова, які значили б приземлені поняття - писали повністю. Наприклад, язичницький бог позначався повним написанням «богъ» без титла, а християнський Бог - скороченням «бгъ» з титлом.