Жванець.Історія одного замку...
Ще о восьмій годині ніжились у тепленьких ліжках в затишній дерев*яній кімнатці готелю в Кам*янці-Подільському,а о 9.20 вже човгали до костелу Діви Марії у селі Жванець..
Цього дня ми прокинулись у Хмельницькій області,вдень гуляли Тернопільською,ближче до вечора-Чернівецькою,а вночі(ну,це вже виходит наступний день) прибули на Львівщину..
Отож,про Жванець,у якому крім костелу можна оглянути ще й залишки замку,піде далі мова.
Добратись сюди з Кам*янця-Подільського немає ніяких проблем-автобуси та маршрутні таксі їздять частенько,вартість більш ніж доступна(на 2014р-бл.7,5грн),блукати в пошуках цікавинок не потрібно,-при дорозі костел,по другу сторону(повертаємо перед придорожнім кафе,-доречі тут досить смачно готують) на відстані бл.300м.від траси-залишки замку.Все зрозуміло,все просто.
Вірменський костел / костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1782-1786рр.)
Жванець вперше згадується в 1431 р.,коли лицар Свичко з Ленчина отримав від короля Владислава-Ягайла це поселення.В архівних матеріалах воно зустрічається під назвами Званеч, Званча..
Згодом тут володарюють кам''янецький староста Ф. Бучацький та брати Язловецькі. У XVI - на поч. XVII ст. в Жванці сформувався потужний стратегічний оборонний та торгівельний вузол. Тоді ж, за наказом Калиновського, кам''янецького старости, що володів тоді Жванцем, споруджено нову п''ятикутну кам`яну фортецю з досить потужними вежами.
Фасад костелу
Костельні захисні мури
Власне,перші муровані укріплення замку з’явилися в кін. XIV - поч. XV ст. Північна (збережена) вежа замку побудована на фундаменті тристінної вежі.Кам'яні мури сполучали між собою п’ять веж,шостою була надбрамна.Замок оточував по периметру глибокий рів (крім пн.сторони,-там було урвище).
В’їзд був облаштований через надбрамну вежу з південно - західної сторони. Дві нові вежі (з пд. боку) - бастіонного типу, дві інші -тристінні,відкриті з середини. Північна вежа перебудована у чотиристінну. Таким був замок до кін. XV ст. Наступну перебудову замку здійснили Срочиські,-вони перебудували та укріпили всі вежі замку, обладнавши їх новими ярусами та стрільницями.
Костел Непорочного Зачаття після реставрації.Профіль
Храм оборонного типу.Тил
Жванецький замок під час польсько-турецької війни 1621р. був серйозно пошкоджений,як і саме місто.Після битви під Хотином тут певний час стояв королевич Владислав разом із гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним та 40-тисячним козацьким військом. Перебування тут поляків та козаків, теж не кращим чином позначилось на стані фортеці. Відбудував її С.Лянцкоронський, власник Жванця з 1626 р. Він же домігся того, щоб 1646 р. король Владiслав IV надав Жванцю магдебурське право та дозвіл проведення чотирьох ярмарків i базарів по понедiлках. Жванець отримав герб.
На межі..
На межі-2..
Далі був 1653 р. Молдавський господар В.Лупул, в обмін на козацьку допомогу у війні проти татар та турків, пообіцяв Тимошу Хмельницькому свою дочку,але потім передумав й звернувся за допомогою до ляхів. Хмельницькі обурились і з козаками та татарами рушили на Молдавію. Тоді коронний гетьман Калиновський перегородив їм дорогу коло Ладижина. Б. Хмельницький стає поруч, а Тиміш зі своїм загоном перейшов Буг, вище польського табору. 29 травня 1653 р. козаки та татари напали на поляків й відійшли. Ляхи кинулись за ними навздогін, а козаки тікали все далі, заманюючи їх. Тим часом Тиміш кинувся на табір ззаду...Майже все польське військо було побите або потоплене в річці,самого Калиновського вбили.. Далі Тиміш пішов з козаками в Молдавію.
Північна замкова вежа
Залишки ще однієї вежі виконують функції комори
Польський уряд тим часом зібрав нове військо,король сам очолив його й пішов походом на Україну. Табір розбили під Жванцем, щоб не дати з`єднатись козацьким загонам. Слід зазначити, що Тиміш, в битві під Сучавою був тяжко поранено в ногу, й невдовзі помер.
Хмельницький же почав стягувати свої війська до Кам`янця й скрізь розпустив загони, щоб не давали підвозити провіант до польського табору. Були покликані також татари. Польське військо опинилось в пастці. З настанням осені поляки почали гинути від холоду і голоду. Король побачивши такі тяжкі для себе обставини, послав до Хана своїх послів і підкупив його..Хмельницький же, побоюючись, що татари об`єднаються з ляхами й нападуть на нього ззаду відступив від Жванця.
Залишки замкових мурів
Вежа на березі р.Жванчик
Фото
Населені пункти Придністров'я раз у раз спустошувались татарами. У липні 1672 р. турецькі війська приступили до спорудження моста через Дністер біля Хотина. Поділля на 27 років опинилось під пануванням султана Магомета IV. Хоча в 1673р. та 1684р. Ян Собеський бере замок, втримати його Польщі все ж не вдається.
Після Карловицького миру 1699 р. до містечка таки повернулась польська шляхта.
1768 р. черговий напад турків,а наступного року тут знову розгорнулись активні воєнні дії,- Жванець захопили барські конфедерати, що підняли повстання проти королівського уряду.Звідки їх вибили російські війська під командуванням князя Прозоровського.
Панорама
Багатостраждальна вежа
Після ІІ поділу Польщі у 1793 р. Жванець відходить до Російської імперії, але вже на початку наступного століття замок втрачає оборонне значення і занепадає.
В пер. пол.ХІХ ст. замком володіли Скоповські, Йордани та Комари. 1845 р. царський уряд викупив Жванець у поміщика Комара.Планувалось будувати сучасну для того часу, фортецю. Але ті плани, залишились тільки планами..
Нині ніщо не нагадує про минулу велич фортеці. Збереглася лише північна частина укріплення з північною вежею, а також рештками надбрамної та південно-східної веж. У найкращому стані п'ятикутна чотириярусна північна вежа. ЇЇ перший ярус напівпідвальний, з потужними склепіннями.
Погляд на протилежну сторону
Всередині вежі
На поч. серпня 1914 р. австро-угорськi вiйська захопили мiстечко, але пiд натиском росiйської армiї вiдступили за Збруч. У лютому 1918 р. Жванець знов захоплено австро-угорцями. Напр. 1918 р.приходять вiйська Деректорiї, а в листопадi 1920 р. Червона Армiя.
В 30-х рр. ХХ ст.вздовж кордонів СРСР з Румунією була побудована систета залізобетонних укріплень. Один з таких ДОТів зберігся, якраз коло залишків замку.
П'ятикутна чотириярусна північна вежа
Ріка Дністер.Вид з мосту
У Жванці є ще один цікавий об`єкт,також оборонного типу,- колишній вірмено-католицький костел,зараз- костел на честь Непорочного Зачаття,побудований у 1782-86 рр. на місці давнішого храму.Храм мав риси оборонної архітектури-на східній і західній сторонах костельної огорожі можна ще побачити бійниці,з південно-західної сторони знаходяться дві брами.
Після “візиту” турків у 1768р., а потім і конфедератів,костел довелося відбудовувати. У 1791 р. відновлений храм повторно освятили. На той час у Жванці залишалися лише 25 вірмен. Остаточно ж вірменська громада зникла 1800р.
За радянських часів костел закрили й облаштували там майстерню місцевої “Сільгосптехніки”. Лише у 1992 р. споруду повернули римо-католицьким парафіянам.
У першу чергу впадає у в вічі різблений декор фасаду, виконананий у барочно-ренесансних традиціях і прикрашений гербами:просто над дверима бачимо ягнятко з хоругвою,
над ним в овальному картуші вирізьблено герб “Задора” - лев,з пащеки якого виривається полум'я ( у Жванці лев подібний до собаки). Цей герб належав Лянцкоронським- фундаторам храму.Ще вище знаходяться одразу два герби під спільною графською короною: “Корчак”,-належав останньому власнику Жванця О.Комару, та “Доленґа” (герб його дружини Пелагії з Мостовських.
Під час останньої реконструкції у пам'ять про вірменське минуле костелу з внутрішнього боку огорожі вмурували фрагменти вірменських надгробків, знайдених на подвір’ї храму, де був давній цвинтар.
Цього дня ми прокинулись у Хмельницькій області,вдень гуляли Тернопільською,ближче до вечора-Чернівецькою,а вночі(ну,це вже виходит наступний день) прибули на Львівщину..
Отож,про Жванець,у якому крім костелу можна оглянути ще й залишки замку,піде далі мова.
Добратись сюди з Кам*янця-Подільського немає ніяких проблем-автобуси та маршрутні таксі їздять частенько,вартість більш ніж доступна(на 2014р-бл.7,5грн),блукати в пошуках цікавинок не потрібно,-при дорозі костел,по другу сторону(повертаємо перед придорожнім кафе,-доречі тут досить смачно готують) на відстані бл.300м.від траси-залишки замку.Все зрозуміло,все просто.
Вірменський костел / костел Непорочного Зачаття Діви Марії (1782-1786рр.)
Жванець вперше згадується в 1431 р.,коли лицар Свичко з Ленчина отримав від короля Владислава-Ягайла це поселення.В архівних матеріалах воно зустрічається під назвами Званеч, Званча..
Згодом тут володарюють кам''янецький староста Ф. Бучацький та брати Язловецькі. У XVI - на поч. XVII ст. в Жванці сформувався потужний стратегічний оборонний та торгівельний вузол. Тоді ж, за наказом Калиновського, кам''янецького старости, що володів тоді Жванцем, споруджено нову п''ятикутну кам`яну фортецю з досить потужними вежами.
Фасад костелу
Костельні захисні мури
Власне,перші муровані укріплення замку з’явилися в кін. XIV - поч. XV ст. Північна (збережена) вежа замку побудована на фундаменті тристінної вежі.Кам'яні мури сполучали між собою п’ять веж,шостою була надбрамна.Замок оточував по периметру глибокий рів (крім пн.сторони,-там було урвище).
В’їзд був облаштований через надбрамну вежу з південно - західної сторони. Дві нові вежі (з пд. боку) - бастіонного типу, дві інші -тристінні,відкриті з середини. Північна вежа перебудована у чотиристінну. Таким був замок до кін. XV ст. Наступну перебудову замку здійснили Срочиські,-вони перебудували та укріпили всі вежі замку, обладнавши їх новими ярусами та стрільницями.
Костел Непорочного Зачаття після реставрації.Профіль
Храм оборонного типу.Тил
Жванецький замок під час польсько-турецької війни 1621р. був серйозно пошкоджений,як і саме місто.Після битви під Хотином тут певний час стояв королевич Владислав разом із гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним та 40-тисячним козацьким військом. Перебування тут поляків та козаків, теж не кращим чином позначилось на стані фортеці. Відбудував її С.Лянцкоронський, власник Жванця з 1626 р. Він же домігся того, щоб 1646 р. король Владiслав IV надав Жванцю магдебурське право та дозвіл проведення чотирьох ярмарків i базарів по понедiлках. Жванець отримав герб.
На межі..
На межі-2..
Далі був 1653 р. Молдавський господар В.Лупул, в обмін на козацьку допомогу у війні проти татар та турків, пообіцяв Тимошу Хмельницькому свою дочку,але потім передумав й звернувся за допомогою до ляхів. Хмельницькі обурились і з козаками та татарами рушили на Молдавію. Тоді коронний гетьман Калиновський перегородив їм дорогу коло Ладижина. Б. Хмельницький стає поруч, а Тиміш зі своїм загоном перейшов Буг, вище польського табору. 29 травня 1653 р. козаки та татари напали на поляків й відійшли. Ляхи кинулись за ними навздогін, а козаки тікали все далі, заманюючи їх. Тим часом Тиміш кинувся на табір ззаду...Майже все польське військо було побите або потоплене в річці,самого Калиновського вбили.. Далі Тиміш пішов з козаками в Молдавію.
Північна замкова вежа
Залишки ще однієї вежі виконують функції комори
Польський уряд тим часом зібрав нове військо,король сам очолив його й пішов походом на Україну. Табір розбили під Жванцем, щоб не дати з`єднатись козацьким загонам. Слід зазначити, що Тиміш, в битві під Сучавою був тяжко поранено в ногу, й невдовзі помер.
Хмельницький же почав стягувати свої війська до Кам`янця й скрізь розпустив загони, щоб не давали підвозити провіант до польського табору. Були покликані також татари. Польське військо опинилось в пастці. З настанням осені поляки почали гинути від холоду і голоду. Король побачивши такі тяжкі для себе обставини, послав до Хана своїх послів і підкупив його..Хмельницький же, побоюючись, що татари об`єднаються з ляхами й нападуть на нього ззаду відступив від Жванця.
Залишки замкових мурів
Вежа на березі р.Жванчик
Фото
Населені пункти Придністров'я раз у раз спустошувались татарами. У липні 1672 р. турецькі війська приступили до спорудження моста через Дністер біля Хотина. Поділля на 27 років опинилось під пануванням султана Магомета IV. Хоча в 1673р. та 1684р. Ян Собеський бере замок, втримати його Польщі все ж не вдається.
Після Карловицького миру 1699 р. до містечка таки повернулась польська шляхта.
1768 р. черговий напад турків,а наступного року тут знову розгорнулись активні воєнні дії,- Жванець захопили барські конфедерати, що підняли повстання проти королівського уряду.Звідки їх вибили російські війська під командуванням князя Прозоровського.
Панорама
Багатостраждальна вежа
Після ІІ поділу Польщі у 1793 р. Жванець відходить до Російської імперії, але вже на початку наступного століття замок втрачає оборонне значення і занепадає.
В пер. пол.ХІХ ст. замком володіли Скоповські, Йордани та Комари. 1845 р. царський уряд викупив Жванець у поміщика Комара.Планувалось будувати сучасну для того часу, фортецю. Але ті плани, залишились тільки планами..
Нині ніщо не нагадує про минулу велич фортеці. Збереглася лише північна частина укріплення з північною вежею, а також рештками надбрамної та південно-східної веж. У найкращому стані п'ятикутна чотириярусна північна вежа. ЇЇ перший ярус напівпідвальний, з потужними склепіннями.
Погляд на протилежну сторону
Всередині вежі
На поч. серпня 1914 р. австро-угорськi вiйська захопили мiстечко, але пiд натиском росiйської армiї вiдступили за Збруч. У лютому 1918 р. Жванець знов захоплено австро-угорцями. Напр. 1918 р.приходять вiйська Деректорiї, а в листопадi 1920 р. Червона Армiя.
В 30-х рр. ХХ ст.вздовж кордонів СРСР з Румунією була побудована систета залізобетонних укріплень. Один з таких ДОТів зберігся, якраз коло залишків замку.
П'ятикутна чотириярусна північна вежа
Ріка Дністер.Вид з мосту
У Жванці є ще один цікавий об`єкт,також оборонного типу,- колишній вірмено-католицький костел,зараз- костел на честь Непорочного Зачаття,побудований у 1782-86 рр. на місці давнішого храму.Храм мав риси оборонної архітектури-на східній і західній сторонах костельної огорожі можна ще побачити бійниці,з південно-західної сторони знаходяться дві брами.
Після “візиту” турків у 1768р., а потім і конфедератів,костел довелося відбудовувати. У 1791 р. відновлений храм повторно освятили. На той час у Жванці залишалися лише 25 вірмен. Остаточно ж вірменська громада зникла 1800р.
За радянських часів костел закрили й облаштували там майстерню місцевої “Сільгосптехніки”. Лише у 1992 р. споруду повернули римо-католицьким парафіянам.
У першу чергу впадає у в вічі різблений декор фасаду, виконананий у барочно-ренесансних традиціях і прикрашений гербами:просто над дверима бачимо ягнятко з хоругвою,
над ним в овальному картуші вирізьблено герб “Задора” - лев,з пащеки якого виривається полум'я ( у Жванці лев подібний до собаки). Цей герб належав Лянцкоронським- фундаторам храму.Ще вище знаходяться одразу два герби під спільною графською короною: “Корчак”,-належав останньому власнику Жванця О.Комару, та “Доленґа” (герб його дружини Пелагії з Мостовських.
Під час останньої реконструкції у пам'ять про вірменське минуле костелу з внутрішнього боку огорожі вмурували фрагменти вірменських надгробків, знайдених на подвір’ї храму, де був давній цвинтар.