Бережани. Місто та замок
Ліхтарі, ніби жовті тюльпани,
У сріблястій туману імлі...
Я люблю вас, мої Бережани,
Бережани, чудові мої.
З вірша "Мої Бережани" авт.Б.Бугай (1967р.)
В мальовничій долині річки Золота Липа, за 46 км від її витоку розкинулося місто Бережани, районний центр Тернопільської області.
Храм на вїзді
Перша письмова згадка про місто датується 1375 р. Спочатку це було звичайне село, привілеєм князя Владислава Опольського передане у власність бояринові Васькові Тептуховичу. В документах кінця XV ст. Бережани двічі згадуються як село, що належало Ганні а Литвинова. У 1530 р. польський король Сигізмунд І подарував його магнатові Миколі Сенявському, одночасно надавши йому статус міста і Магдебурзьке право.
Панорама міста
Спершу Бережани займали невелику територію: ринковий майдан з кількома дотичними вуличками та передмістя Підзамче. Згодом виникло ще два передмістя: у 1570 р.- Містечко, а в 1584-му - Адамівка. Два століття Бережани належали магнатському родові Сенявських, який відзначався надзвичайною відданістю королям Речі Посполитої.
Кляштор бернардинів
На початку XVII ст. Бережани стають торговельно-ремісничим центром. Ремісництвом займалася більшість населення. Особливо поширеними тоді стали шевство, столярство, різьба по дереву. Частина міщан вела дрібну торгівлю, обробляла землю, прислуговувала в замку тощо.
Будівля допомогової каси / Банк (1910р.)
Декор споруди
Декор споруди-2
У 1554 р. в Бережанах закінчується спорудження небаченого в цій окрузі кам'яного замку, який згодом - у 1570 р. та в першій чверті XVII ст.- було зміцнено й розбудовано. На відміну від інших твердинь він постав не на високій, неприступній горі, а в глибокій заболоченій річковій долині - на острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи. Крім цих природних факторів, обороноздатність замку забезпечували глибокі рови з водою та високі вали.
Неоготичний банк.Фасад
На початку XVII ст. Бережани стали своєрідним мистецьким центром, де проживало багато знаменитих майстрів. Ян Пфістер мав тут свою кам'яницю. У деяких джерелах його навіть називають «скульптором, міщанином бережанським».
Пошта (поч.20ст.)
У XVII ст. у місті звели парафіяльний костьол, римсько-католицький монастир і дві церкви. Помічені талантом будівничих, вони стали визначними пам'ятками архітектури цієї епохи.
Фото
Вирізняється з-поміж них парафіяльний костел, збудований протягом 1600-1626рр. в готичному стилі. Складений з тесаного каменю на високому пагорбі в центрі міста, він домінував над усіма навколишніми будівлями. Поряд з костелом - чотирикутна дзвіниця із стіжковим дахом. Стрільниці в мурі недвозначно вказують на його оборонне призначення. На жаль, зовсім недавно, на поч. 80-х рр., більша частина муру була знесена.
Вулиця
31 серпня 1626 р. костел було освячено як храм Різдва Діви Марії.
Історико-архітектурний заповідник «Бережани»/ "Будинок Шашкевича"
Храм неодноразово потерпав від нападників, відроджувався і декілька разів змінювалася конфігурація вежі.Портал храму - різьблений білокам'яний; є версія, що його автором був славетний скульптор Ян Пфістер.Інтер'єри лаконічніі: неоготичний дерев'яний вівтар, в презбітеріумі - алебастровий надгробок Ізабелли з Сапєгів Потоцької (1880-і рр.).Комплекс костелу Різдва Діви Марії
У криптах збереглися поховання гетьманів Миколая Єроніма (1645-1683) і Адама Миколая (1666-1726) Сенявських. також був похований останній дідич міста з роду Потоцьких - граф Якуб Ксаверій Александер Потоцький.
Дзвіниця з прибудовою
До костелу прибудовано дві каплиці (фундовані родиною Скарбків і Анною Крайсер).
Погруддя Папи Йоана Павла ІІ
Своє багатолітнє призначення культової споруди пам'ятка втратила у післявоєнний час, коли її використовували під складські приміщення, згодом - як приміщення спортивної школи.
Храм.Фото
1996 р. костел повернуто римо-католицькій громаді міста й освячено під назвою Петра та Павла. Здійснено відповідні ремонтні роботи в інтер'єрі, перекрито дах, відновлено каплицю у південній частині подвір'я. Відновлено фрагмент цінної фрески з гербовими картушами над вхідними дверима.
Костел Св.Петра і Павла.Профіль
Костел Різдва Діви Марії / Петропавлівський костел
У 1764 р. в Бережанах з'явилася ще одна споруда - Вірменська церква в стилі барокко. Від вулиці вона обведена муром. Тут же - каплиця з трьома аркадовими гніздами для дзвонів. Поруч - житловий будинок з мансардовим дахом на філяріях.
Вірменський костел
Комплекс споруджено на місці дерев'яної церкви, стараннями Деодата Горбача. У 1746 році новозбудований храм освятили під титулом Святого Георгія, а основний вівтар присвятили Непорочному Зачаттю Діви Марії.
Вірменський костел.Тил
Будівлі притаманна бароково-рококова еклектична стилістика. Мури, що оточували його, вказували на оборонне використання споруди. Під час пожежі в Бережанах у 1810 р. зовнішня сторона костьолу була сильно понищена, через 50 років їй повернуто попередній вигляд. До сьогодення костьол дійшов у добре збереженому стані.
Фасад храму
В основу структури Ринкового майдану Бережан було закладено німецьку схему побудови, де в середині чотирикутної площі знаходиться ратуша, а в різні боки розходяться радіальні вулиці.
Камяниці на Майдані Ринок
Сучасна ратуша збудована на місці деревяної попередниці у 1811р.,у стилі раннього класицизму. Колись на першому поверсі були розміщені різні крамниці, а на другому - гімназія.
Пам'ятка загалом відображає стилі провінційного містобудування періоду раннього класицизму.
Ратуша
Будівля цегляна, прямокутна в плані, з внутрішнім двориком, двоповерхова, з двоярусною баштою над центральною частиною південного фасаду. На башті вмонтовано механічний годинник з чотирма циферблатами. Завершує башту оригінальна сиґнатурка, яка надає всій споруді елегантного виду.
Один з входів на внутрішнє подвіря ратуші
Чотири входи будівлі розташовані по центральних осях чотирьох фасадів. Входи оформлені порталами у вигляді глухих двоколонних портиків з ліпними гербами в тимпанах.
Потопаючи в зелені...
Сьогодні у будівлі ратуші розташовані музеї:репресованої церкви,книги та музей Б.Лепкого.
Памятник Т.Г.Шевченку
Галерею визначних памяток архітектурної спадщини міста доповнює церква Святої Трійці вкраплена в західному кварталі Ринкової площі. У 16-18 ст. була дерев’яною. Сучасна , змурована в 1768 р. та реконструйована в кін. ХІХ ст., є головним храмом міста та пам’яткою національного значення.
Троїцький собор.Фасад
Ця еклектична готично-ренесансова споруда постала у пер.пол. XVII ст. З тих часів до нас дійшли лише фрагменти її давніх стін з характерними для середньовіччя підпорами. Церква не раз перебудовувалася, особливо у 1893-1903 рр., коли її прикрасили двома вежами й банею.
Фото
У церкві зберігаються образ Матері Божої Римської, подарований Папою Бережанам на поч. 17 ст., та фрагмент мощей Івана Хрестителя, привезений у місто в 1673 р.
Троїцька церква належить греко-католицькій громаді.
Богородиця з тильної сторони храму
Собор Св.Трійці.Тил
Перша згадка про бережанських євреїв відноситься до 1564 р. Збереглися відомості про першу синагогу, розташовану біля міської стіни; поряд з нею знаходилися школа, госпіталь.На поч.18 ст. почалося масове заселення євреїв в Бережани. У 1718 р. була побудована Велика синагога.
Руїни синагоги
У 1772 р. Бережани, в результату розділу Польщі, відійшли до Австрійської імперії. Єврейське населення міста продовжує зростати. З 1786 по 1806 рр. в містечку діяла єврейсько-німецька школа, з 1805 р. - загальноосвітня єврейська школа, перенесена із Збаража. У 1813 р. побудований бети га-мідраш. На поч. Другої світової війни в Бережанах проживала велика кількість євреїв, була синагога, декілька клойзов і бети га-мідрашів.
Велика синагога.Руїни
Велика синагога (1718 р.) зведена біля міської стіни, посеред єврейського кварталу. В сер. ХІХ ст. вона була частково реконструйована. З 1939 р. використовувалася як склад. Під час перебудови в 1950 р. була змінена планувальна структура - влаштовані перегородки, розібрана південна прибудова, перерубані деякі віконні і дверні отвори.
Частина декору
Через неякісне будівництво і недбале відношення будівля синагоги була закинута і продовжує руйнуватися. Повністю зруйнована східна стіна.
Арочний вхід
Пожежна частина
Середньовічні Бережани мали розвинену систему позазамкових укріплень. Місто оточували високі земляні вали з дубовим палісадом і глибоким ровом. Один з валів починався від бастіону, що знаходився недалеко від теперішнього кладовища, тягнувся до редуту, спорудженого поблизу монастиря бернардинів, і далі, берегом яру,- до річки, що омивала з одного боку замкові мури. Інший вал - південний - проходив уздовж дороги на Підгайці до великого бастіону з так званою Адамівською брамою.
На місточку
Доповнювали ці оборонні укріплення бастіони північного валу і равелін, який для прикриття замкових воріт збудували перед фортечною огорожею. До системи міських укріплень входила двоповерхова зброярня, споруджена в XVII ст. південніше замку. Поряд з нею стояли стайні, а трохи далі -мурована порохівня.
Замкові мури
Зміцнення Бережан оборонними спорудами, перетворення їх у своєрідну фортецю не було випадковим у XVII ст. Місто часто ставало об'єктом зазіхань татар, волохів і турків. Спустошливі набіги ординці здійснювали трьома шляхами: Волоським (через Волощину та Молдавію), Чорним та Кучманським (через Наддніпрянську Україну). Так, з вогнем пройшли вони Бережанами в 1615 р. Через п'ять років татарські розбійники знову з'явилися в околицях міста, де знищили кільканадцять сіл. Руйнівний похід було здійснено і в 1621 р., а в 1623-1624 рр. тут бешкетувала буджацька орда.
Одна з веж замку
Бережанський замок відігравав неабияку роль в обороні Поділля від чужоземних зайд. Жодного разу нападники не змогли здобути його: захищаючи твердиню, люди відстоювали рідну землю. Не встояв замок лише у 1648 р. перед селянсько-козацькими загонами Б. Хмельницького. Шляхта, вірячи в неприступність фортечних мурів, заховалася за ними від тих, кого кривдила віками. Але, зачувши запорізькі сурми, місцеві жителі повстали проти своїх гнобителів. І замок здобули козаки.
Троїцький замковий костел-усипальниця
Під час другого визвольного походу на західноукраїнські землі в 1649 р. селянсько-козацькі загони наприкінці липня знову пробували здобути замок, але облоги не тримали. Жорстокі бої точилися тільки в самому місті, тоді згоріли десятки будинків. Чимало жертв було з обох сторін. Після укладення Зборівського миру військо Хмельницького змушене було відступити.
Кругла оборонна вежа
Власне щодо історії самого замку: з метою оборони міста у 1534 р. перший власник міста, воєвода руський і великий коронний гетьман Микола Синявський розпочинає будівництво одного з найпотужніших на східних теренах Галичини кам’яного замку. У 1554 році будівництво споруди було завершено.
Фото
На відміну від інших твердинь, Бережанський замок постав не на високій горі, а в глибокій заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа. Так, зовнішня оборонна лінія оточувала замок лише з трьох боків, а з четвертого боку резиденцію «охороняло» болото завширшки 800 м.
Оборонний мур "позеленів"..
Цей замок створено не як військово-оборонну, а як оборонно-житлову споруду.В первісному виді замок мав явно виражені ренесансні риси.
Кругла вежа
У 1570р.замок був додатково розбудований і зміцнений.У 1619-22рр. італійські архітектори перебудували замок за новоголландською системою, розробленою Гійомом Л. де Бопланом. Навколо замкових валів заклали додаткові бастіонні фортифікаційні укріплення. Було зведено 4 бастіони. В'їзд до замку влаштовано через равелін. Підступи до замкових укріплень були захищені водою.
Обвалені мури та замуровані вікна...
Замковий костел споруджено у 1554 р. на замковому дворі, в південно-західній його частині. Стильовий еклектицизм залишив сліди і на ньому - як наслідки частих перебудов. З 1619 р. після смерті Адама Єронима Сенявського, його дружина будує одну бокову каплицю, в якій влаштовано саркофаг Адама Єронима та, пізніше, саркофаги його синів Миколи, Олександра, Прокопа. Ці саркофаги виконані відомими тогочасними різьб’ярами, відповідно голландцем та німцем за походженням, Генрихом Горстом та Яном Пфістером.
Оборонні мури Бережанського замку
В др. пол.XYII ст. добудовується з північно-східного боку костьолу ще одна каплиця. Весь цей культовий комплекс акумулює в собі суміш трьох архітектурних стилів - готика, ренесанс з елементами барокко. Ідентична стилістика прослідковується у внутрішньому оформленні костьолу та щодо розміщених у ньому скульптурних пам’яток.
Вхід на внутрішнє подвіря твердині
Свого часу замком володіли родини Синявських,Чарторийських та Любомирських,а з 1816р. він переходить у власність Потоцьких,які на поч. 19ст. влаштовують у ньому пивзавод.Замкові приміщенні перетворилися на склади із зберігання хмелю, що призводить до поступової руйнації замку.І лише на поч. ХХ ст. О.Потоцький ініціює його реставрацію, але у 1908 р. він помирає так і не завершивши цю справу.
Фото
Бережанський замок після завершення бойових дій Першої світової війни справляв враження майже цілковитої руїни.
Власник замку та Фарного костелу Якуб Ксаверій Потоцький (нащадок Станіслава «Ревери») вирішив не утримувати архітектурний комплекс власним коштом. 1921 р. передав його в державну власність. Тож 1925 р.замок перейшов на баланс Польської держави.
Панорама
Було законсервовано замкові мури, проведено аматорські розкопки. Все це проводилося фактично під контролем командування 51-го піхотного полку прикордонних стрільців, дислокованого в Бережанах.Військове командування передбачало відновлення замку за його станом на 1775 р. Але коштів бракувало, а потім плани обірвала Друга світова війна.
Місто
Після вересня 1939р.замок зайняли підрозділи Червоної армії. Було пограбовано поховання у каплиці, понищено стрільбою мозаїку "Матір Божа" у головному вівтарі, знищено інтер'єри покоїв. 1 липня 1941р. при відступі було підірвано запаси амуніції, пороху у вежі, що призвело до руйнації значної частини замку. Руйнацію довершили 1946р. підрозділи НКВД. Замкова каплиця опинилась без даху, стропил.
На даний час Бережанський замок віднесено до переліку архітектурних об'єктів України, що підлягають відновленню. Триває реставрація замкового костелу Святої Трійці.
У сріблястій туману імлі...
Я люблю вас, мої Бережани,
Бережани, чудові мої.
З вірша "Мої Бережани" авт.Б.Бугай (1967р.)
В мальовничій долині річки Золота Липа, за 46 км від її витоку розкинулося місто Бережани, районний центр Тернопільської області.
Храм на вїзді
Перша письмова згадка про місто датується 1375 р. Спочатку це було звичайне село, привілеєм князя Владислава Опольського передане у власність бояринові Васькові Тептуховичу. В документах кінця XV ст. Бережани двічі згадуються як село, що належало Ганні а Литвинова. У 1530 р. польський король Сигізмунд І подарував його магнатові Миколі Сенявському, одночасно надавши йому статус міста і Магдебурзьке право.
Панорама міста
Спершу Бережани займали невелику територію: ринковий майдан з кількома дотичними вуличками та передмістя Підзамче. Згодом виникло ще два передмістя: у 1570 р.- Містечко, а в 1584-му - Адамівка. Два століття Бережани належали магнатському родові Сенявських, який відзначався надзвичайною відданістю королям Речі Посполитої.
Кляштор бернардинів
На початку XVII ст. Бережани стають торговельно-ремісничим центром. Ремісництвом займалася більшість населення. Особливо поширеними тоді стали шевство, столярство, різьба по дереву. Частина міщан вела дрібну торгівлю, обробляла землю, прислуговувала в замку тощо.
Будівля допомогової каси / Банк (1910р.)
Декор споруди
Декор споруди-2
У 1554 р. в Бережанах закінчується спорудження небаченого в цій окрузі кам'яного замку, який згодом - у 1570 р. та в першій чверті XVII ст.- було зміцнено й розбудовано. На відміну від інших твердинь він постав не на високій, неприступній горі, а в глибокій заболоченій річковій долині - на острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи. Крім цих природних факторів, обороноздатність замку забезпечували глибокі рови з водою та високі вали.
Неоготичний банк.Фасад
На початку XVII ст. Бережани стали своєрідним мистецьким центром, де проживало багато знаменитих майстрів. Ян Пфістер мав тут свою кам'яницю. У деяких джерелах його навіть називають «скульптором, міщанином бережанським».
Пошта (поч.20ст.)
У XVII ст. у місті звели парафіяльний костьол, римсько-католицький монастир і дві церкви. Помічені талантом будівничих, вони стали визначними пам'ятками архітектури цієї епохи.
Фото
Вирізняється з-поміж них парафіяльний костел, збудований протягом 1600-1626рр. в готичному стилі. Складений з тесаного каменю на високому пагорбі в центрі міста, він домінував над усіма навколишніми будівлями. Поряд з костелом - чотирикутна дзвіниця із стіжковим дахом. Стрільниці в мурі недвозначно вказують на його оборонне призначення. На жаль, зовсім недавно, на поч. 80-х рр., більша частина муру була знесена.
Вулиця
31 серпня 1626 р. костел було освячено як храм Різдва Діви Марії.
Історико-архітектурний заповідник «Бережани»/ "Будинок Шашкевича"
Храм неодноразово потерпав від нападників, відроджувався і декілька разів змінювалася конфігурація вежі.Портал храму - різьблений білокам'яний; є версія, що його автором був славетний скульптор Ян Пфістер.Інтер'єри лаконічніі: неоготичний дерев'яний вівтар, в презбітеріумі - алебастровий надгробок Ізабелли з Сапєгів Потоцької (1880-і рр.).Комплекс костелу Різдва Діви Марії
У криптах збереглися поховання гетьманів Миколая Єроніма (1645-1683) і Адама Миколая (1666-1726) Сенявських. також був похований останній дідич міста з роду Потоцьких - граф Якуб Ксаверій Александер Потоцький.
Дзвіниця з прибудовою
До костелу прибудовано дві каплиці (фундовані родиною Скарбків і Анною Крайсер).
Погруддя Папи Йоана Павла ІІ
Своє багатолітнє призначення культової споруди пам'ятка втратила у післявоєнний час, коли її використовували під складські приміщення, згодом - як приміщення спортивної школи.
Храм.Фото
1996 р. костел повернуто римо-католицькій громаді міста й освячено під назвою Петра та Павла. Здійснено відповідні ремонтні роботи в інтер'єрі, перекрито дах, відновлено каплицю у південній частині подвір'я. Відновлено фрагмент цінної фрески з гербовими картушами над вхідними дверима.
Костел Св.Петра і Павла.Профіль
Костел Різдва Діви Марії / Петропавлівський костел
У 1764 р. в Бережанах з'явилася ще одна споруда - Вірменська церква в стилі барокко. Від вулиці вона обведена муром. Тут же - каплиця з трьома аркадовими гніздами для дзвонів. Поруч - житловий будинок з мансардовим дахом на філяріях.
Вірменський костел
Комплекс споруджено на місці дерев'яної церкви, стараннями Деодата Горбача. У 1746 році новозбудований храм освятили під титулом Святого Георгія, а основний вівтар присвятили Непорочному Зачаттю Діви Марії.
Вірменський костел.Тил
Будівлі притаманна бароково-рококова еклектична стилістика. Мури, що оточували його, вказували на оборонне використання споруди. Під час пожежі в Бережанах у 1810 р. зовнішня сторона костьолу була сильно понищена, через 50 років їй повернуто попередній вигляд. До сьогодення костьол дійшов у добре збереженому стані.
Фасад храму
В основу структури Ринкового майдану Бережан було закладено німецьку схему побудови, де в середині чотирикутної площі знаходиться ратуша, а в різні боки розходяться радіальні вулиці.
Камяниці на Майдані Ринок
Сучасна ратуша збудована на місці деревяної попередниці у 1811р.,у стилі раннього класицизму. Колись на першому поверсі були розміщені різні крамниці, а на другому - гімназія.
Пам'ятка загалом відображає стилі провінційного містобудування періоду раннього класицизму.
Ратуша
Будівля цегляна, прямокутна в плані, з внутрішнім двориком, двоповерхова, з двоярусною баштою над центральною частиною південного фасаду. На башті вмонтовано механічний годинник з чотирма циферблатами. Завершує башту оригінальна сиґнатурка, яка надає всій споруді елегантного виду.
Один з входів на внутрішнє подвіря ратуші
Чотири входи будівлі розташовані по центральних осях чотирьох фасадів. Входи оформлені порталами у вигляді глухих двоколонних портиків з ліпними гербами в тимпанах.
Потопаючи в зелені...
Сьогодні у будівлі ратуші розташовані музеї:репресованої церкви,книги та музей Б.Лепкого.
Памятник Т.Г.Шевченку
Галерею визначних памяток архітектурної спадщини міста доповнює церква Святої Трійці вкраплена в західному кварталі Ринкової площі. У 16-18 ст. була дерев’яною. Сучасна , змурована в 1768 р. та реконструйована в кін. ХІХ ст., є головним храмом міста та пам’яткою національного значення.
Троїцький собор.Фасад
Ця еклектична готично-ренесансова споруда постала у пер.пол. XVII ст. З тих часів до нас дійшли лише фрагменти її давніх стін з характерними для середньовіччя підпорами. Церква не раз перебудовувалася, особливо у 1893-1903 рр., коли її прикрасили двома вежами й банею.
Фото
У церкві зберігаються образ Матері Божої Римської, подарований Папою Бережанам на поч. 17 ст., та фрагмент мощей Івана Хрестителя, привезений у місто в 1673 р.
Троїцька церква належить греко-католицькій громаді.
Богородиця з тильної сторони храму
Собор Св.Трійці.Тил
Перша згадка про бережанських євреїв відноситься до 1564 р. Збереглися відомості про першу синагогу, розташовану біля міської стіни; поряд з нею знаходилися школа, госпіталь.На поч.18 ст. почалося масове заселення євреїв в Бережани. У 1718 р. була побудована Велика синагога.
Руїни синагоги
У 1772 р. Бережани, в результату розділу Польщі, відійшли до Австрійської імперії. Єврейське населення міста продовжує зростати. З 1786 по 1806 рр. в містечку діяла єврейсько-німецька школа, з 1805 р. - загальноосвітня єврейська школа, перенесена із Збаража. У 1813 р. побудований бети га-мідраш. На поч. Другої світової війни в Бережанах проживала велика кількість євреїв, була синагога, декілька клойзов і бети га-мідрашів.
Велика синагога.Руїни
Велика синагога (1718 р.) зведена біля міської стіни, посеред єврейського кварталу. В сер. ХІХ ст. вона була частково реконструйована. З 1939 р. використовувалася як склад. Під час перебудови в 1950 р. була змінена планувальна структура - влаштовані перегородки, розібрана південна прибудова, перерубані деякі віконні і дверні отвори.
Частина декору
Через неякісне будівництво і недбале відношення будівля синагоги була закинута і продовжує руйнуватися. Повністю зруйнована східна стіна.
Арочний вхід
Пожежна частина
Середньовічні Бережани мали розвинену систему позазамкових укріплень. Місто оточували високі земляні вали з дубовим палісадом і глибоким ровом. Один з валів починався від бастіону, що знаходився недалеко від теперішнього кладовища, тягнувся до редуту, спорудженого поблизу монастиря бернардинів, і далі, берегом яру,- до річки, що омивала з одного боку замкові мури. Інший вал - південний - проходив уздовж дороги на Підгайці до великого бастіону з так званою Адамівською брамою.
На місточку
Доповнювали ці оборонні укріплення бастіони північного валу і равелін, який для прикриття замкових воріт збудували перед фортечною огорожею. До системи міських укріплень входила двоповерхова зброярня, споруджена в XVII ст. південніше замку. Поряд з нею стояли стайні, а трохи далі -мурована порохівня.
Замкові мури
Зміцнення Бережан оборонними спорудами, перетворення їх у своєрідну фортецю не було випадковим у XVII ст. Місто часто ставало об'єктом зазіхань татар, волохів і турків. Спустошливі набіги ординці здійснювали трьома шляхами: Волоським (через Волощину та Молдавію), Чорним та Кучманським (через Наддніпрянську Україну). Так, з вогнем пройшли вони Бережанами в 1615 р. Через п'ять років татарські розбійники знову з'явилися в околицях міста, де знищили кільканадцять сіл. Руйнівний похід було здійснено і в 1621 р., а в 1623-1624 рр. тут бешкетувала буджацька орда.
Одна з веж замку
Бережанський замок відігравав неабияку роль в обороні Поділля від чужоземних зайд. Жодного разу нападники не змогли здобути його: захищаючи твердиню, люди відстоювали рідну землю. Не встояв замок лише у 1648 р. перед селянсько-козацькими загонами Б. Хмельницького. Шляхта, вірячи в неприступність фортечних мурів, заховалася за ними від тих, кого кривдила віками. Але, зачувши запорізькі сурми, місцеві жителі повстали проти своїх гнобителів. І замок здобули козаки.
Троїцький замковий костел-усипальниця
Під час другого визвольного походу на західноукраїнські землі в 1649 р. селянсько-козацькі загони наприкінці липня знову пробували здобути замок, але облоги не тримали. Жорстокі бої точилися тільки в самому місті, тоді згоріли десятки будинків. Чимало жертв було з обох сторін. Після укладення Зборівського миру військо Хмельницького змушене було відступити.
Кругла оборонна вежа
Власне щодо історії самого замку: з метою оборони міста у 1534 р. перший власник міста, воєвода руський і великий коронний гетьман Микола Синявський розпочинає будівництво одного з найпотужніших на східних теренах Галичини кам’яного замку. У 1554 році будівництво споруди було завершено.
Фото
На відміну від інших твердинь, Бережанський замок постав не на високій горі, а в глибокій заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа. Так, зовнішня оборонна лінія оточувала замок лише з трьох боків, а з четвертого боку резиденцію «охороняло» болото завширшки 800 м.
Оборонний мур "позеленів"..
Цей замок створено не як військово-оборонну, а як оборонно-житлову споруду.В первісному виді замок мав явно виражені ренесансні риси.
Кругла вежа
У 1570р.замок був додатково розбудований і зміцнений.У 1619-22рр. італійські архітектори перебудували замок за новоголландською системою, розробленою Гійомом Л. де Бопланом. Навколо замкових валів заклали додаткові бастіонні фортифікаційні укріплення. Було зведено 4 бастіони. В'їзд до замку влаштовано через равелін. Підступи до замкових укріплень були захищені водою.
Обвалені мури та замуровані вікна...
Замковий костел споруджено у 1554 р. на замковому дворі, в південно-західній його частині. Стильовий еклектицизм залишив сліди і на ньому - як наслідки частих перебудов. З 1619 р. після смерті Адама Єронима Сенявського, його дружина будує одну бокову каплицю, в якій влаштовано саркофаг Адама Єронима та, пізніше, саркофаги його синів Миколи, Олександра, Прокопа. Ці саркофаги виконані відомими тогочасними різьб’ярами, відповідно голландцем та німцем за походженням, Генрихом Горстом та Яном Пфістером.
Оборонні мури Бережанського замку
В др. пол.XYII ст. добудовується з північно-східного боку костьолу ще одна каплиця. Весь цей культовий комплекс акумулює в собі суміш трьох архітектурних стилів - готика, ренесанс з елементами барокко. Ідентична стилістика прослідковується у внутрішньому оформленні костьолу та щодо розміщених у ньому скульптурних пам’яток.
Вхід на внутрішнє подвіря твердині
Свого часу замком володіли родини Синявських,Чарторийських та Любомирських,а з 1816р. він переходить у власність Потоцьких,які на поч. 19ст. влаштовують у ньому пивзавод.Замкові приміщенні перетворилися на склади із зберігання хмелю, що призводить до поступової руйнації замку.І лише на поч. ХХ ст. О.Потоцький ініціює його реставрацію, але у 1908 р. він помирає так і не завершивши цю справу.
Фото
Бережанський замок після завершення бойових дій Першої світової війни справляв враження майже цілковитої руїни.
Власник замку та Фарного костелу Якуб Ксаверій Потоцький (нащадок Станіслава «Ревери») вирішив не утримувати архітектурний комплекс власним коштом. 1921 р. передав його в державну власність. Тож 1925 р.замок перейшов на баланс Польської держави.
Панорама
Було законсервовано замкові мури, проведено аматорські розкопки. Все це проводилося фактично під контролем командування 51-го піхотного полку прикордонних стрільців, дислокованого в Бережанах.Військове командування передбачало відновлення замку за його станом на 1775 р. Але коштів бракувало, а потім плани обірвала Друга світова війна.
Місто
Після вересня 1939р.замок зайняли підрозділи Червоної армії. Було пограбовано поховання у каплиці, понищено стрільбою мозаїку "Матір Божа" у головному вівтарі, знищено інтер'єри покоїв. 1 липня 1941р. при відступі було підірвано запаси амуніції, пороху у вежі, що призвело до руйнації значної частини замку. Руйнацію довершили 1946р. підрозділи НКВД. Замкова каплиця опинилась без даху, стропил.
На даний час Бережанський замок віднесено до переліку архітектурних об'єктів України, що підлягають відновленню. Триває реставрація замкового костелу Святої Трійці.