Тільки у Львові... Ч.6
От ходиш цим Львовом,бродиш,і все здається мало..Іноді закрадається думка-а може цього разу місто мені вже обридне,може насичусь ним,може сама думка про поїздку сюди буде здаватись попсовою?Та ні,не надокучає...Може колись,може комусь,-та не мені і не зараз!
Вул.Коперника 40(неподалік від палацу Сапєг)-єдиний у світі музей Русалки Дністрової,-присвячений книзі-альманаху "Русалка Дністровая",музей однієї книги.
Дзвіниця Святодухівської церкви /Музей Русалки Дністрової
Музей створено у пам'ятці архітектури ХVІІІ ст. - дзвіниці Святодухівської церкви,на якій є унікальний годиник,встановлений у XVII ст. гетьманом Іваном Виговським у Скиті Манявському, і перевезений до Святодухівської Дзвіниці у XVIII ст. Святодухівська церква у 1783р.була передана греко-католицькій духовній семінарії, , в якій навчалися творці «Русалки Дністрової»: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький.
Дзвіниця Святодухівської церкви /Музей Русалки Дністрової
В 1837 р. Руська Трійця видає в Будайській друкарні Пештського університету альманах “Русалка Дністрова”, що став явищем всеукраїнського значення за змістом та мовою, а також підніс ідею єдності українських земель.Святодухівська церква була зруйнована 15 вересня 1939 року. Тоді авіабомба з німецького літака, що атакував будівлю Головної пошти, поцілила у Богословську Академію. Були зруйновані будівлі церкви, бібліотеки, де загинув семинарист. Залишилося лише дзвіниця яка являється памяткою архітектури національного значення.
Дзвіниця Святодухівської церкви /Музей Русалки Дністрової
В 1957 р. відбулося урочисте відкриття музею.Музей являється відділом Львівської галереї мистецтв.Експозиція розповідає про тяжке соціально-політичне та культурне становище українців Галичини у складі австрійської держави на початку 19 ст., зокрема про заборону української мови в навчальних закладах і державних установах,також про історію створення і подалальшу долю альманаху і про життя членів "Руської трійці".
У приміщенні музею була облаштована капличка. По неділях тут відправляється служба Божа.
Й.Сліпий.Десь на стіні...
А у Львоів є цитадель!Ви не знали?Ну,до певного часу я теж).
Вид з однієї з гір на місто
Та найперше-що ж таке цитадель?Слово «цитадель» походить від італійського «cittadella» - невелике місто,у військовій справі- це внутрішнє укріплення фортеці, останній і найпотужніший рубіж оборони.Завдання цитаделі-тримати оборону,підтримувати дієздатність гарнізону(для цього у нїй повинні бути серйозні запаси зброї та продуктів) та ін.
Бетонний вентиляційний колодязь біля Великої Максиміліанської вежі №1(зараз тут книгосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника).
Комплекс Цитаделі розташований на узгір'ї, яке складається з трьох невеликих гір:Шембека (Вроновських), Познанської (Пелчинської) і Жебрацької (Калічої).Гори прикривали південно-східні підступи до міста.
Частина вежі №1 та рів навколо неї
З розвитком крупнокаліберної артилерії і поліпшенням її вогневих характеристик північна частина узгір'я (у випадку її опанування ворогом) могла становити значну небезпеку для міста, тому у 17ст. розпочато роботи по фортифікації даної території.
Будівництво Цитаделі тривало протягом 1850-1856 рр.(1852-54рр.?) а почалось після революційних заворушень у місті в 1848р.Щоб придушити бунт, австрійці розташували артилерію на горі Шембека й почали обстріл центральних районів міста.Саме там і почали зводити згодом Цитадель.
Австрійські інженери-фортифікатори влаштували Львівську Цитадель як центр військового табору, до складу якого, окрім Цитаделі, входили три великих шанці системи Ф. Шолля. Шанці, розміщені на відстані не більше 1,3 км від середини Цитаделі і 1 км від її південних позицій, подвоювали дальність вогню Цитаделі і захищали її територію. У 1888р. для контролю над основними дорогами, було збудовано дев'ять допоміжних фортів в радіусі 4 км від центру Цитаделі. У 1912-14рр. у радіусі 8 км від Цитаделі було розташовано 11 фортів: Грибовичі I і Грибовичі II, Дубляни, Лисиничі, Сихів, Зубра, Сокільники, Скнилів, Рясне, З'явленська гора.
Це не унікальні гриби,це-вентиляційні шахти німецького бомбосховища
Цитадель складалася з двох великих круглих фортів, або бастіонів, як їх називали офіційно, двох малих і центрального укріплення. Форти були розташовані по кутах чотирикутника, центральне укріплення - між ними. Все це було підсилене системою ровів з перекинутими через них дерев'яними мостами.
Велика Максиміліанська вежа №1/ книгосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.Ліворуч-вентиляційні шахти німецького бомбосховища
Згідно з проектом, протягом 1852-54рр. на території узгір'я було споруджено такі об'єкти:головний корпус казарм (V-подібний у плані);дві квадратних у плані вежі, розміщені на деякій віддалі від торців казарми(флангові);чотири вежі Максиміліана(тому що спроектовані були австрійським генералом Максиміліаном-Йосифом д’Есте).Дві більші вежі-з внутрішнім діаметром 36 м розміщені на північ від казарм, а дві менших з внутрішнім діаметром 18 м розміщені від казарм на південь.
Всі споруди зведені з червоної цегли.Оточувались вежі сухим забетонованим ровом-пасткою.
Квадратна вежа
Комунікаційні ходи між вежами, під'їзди тощо було влаштовано під захистом земляних укріплень, у південній лінії яких було влаштовано потужну в'їзну браму. З метою маскування вогневих точок - оборонний периметр було засаджено каштанами і акаціями. Деякий час на території Цитаделі існували стайні для військових коней.
Мала Максиміліанська вежа №4
У 1888р. біля казарм було влаштовано криницю глибиною 47 м, пізніше - викопано ще одну, глибиною понад 30 м, обидві криниці таки мали воду, але згодом висохли. Для запасу води у вежах було влаштовано цистерни. У східній частині узгір'я було закладено город для офіцерської кухні. Планувалось, що у випадку народних заворушень та інших негараздів, на території укріплень Цитаделі могли переховуватись австрійські урядовці, військовослужбовці і родини офіцерів.
Квадратна вежа поєднана з основним корпусом казарм
Під час Першої Світової війни Львівська Цитадель та оточуючі її пояси фортів не відігравали важливої мілітарної ролі,австрійські війська без опору залишили місто. У 1914-1915 рр. у Цитаделі розміщувався російський гарнізон.
Мала Максиміліанська вежа №3
Під час другої Світової війни на території Цитаделі діяв табір для радянських військовополонених Stalag-328 «Tsutadell». Для підсилення охорони гітлерівці спорудили систему невеликих бетонних дотів, розташованих по колу на схилах гори. Через концтабір «Tsutadell» пройшло 280 тисяч чоловік, з них 140 тисяч вмерло від голоду і хвороб.
Зараз у "вежі смерті" концтабору розмістився чотирьохзірковий готель «Сitadel Іnn»..
Мала Максиміліанська вежа №3 та рів навколо
Після війни споруди Цитаделі використовувались як казарми.За часів незалежності усі споруди комплексу перейшли у приватну власність.
Зараз у Великій Максиміліанській вежі №1-книгосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника,Великій Максиміліанській вежі №2-чотирьохзірковий готель «Сitadel Іnn»,Мала Максиміліанська вежа №4-відреставрована, але стоїть пусткою із 2007 р.,Мала Максиміліанська вежа №3-перебуває у напівзруйнованому стані.У казармі розмістився банк,різні офіси..Збереглися потерни і вали Цитаделі,німецькі бомбосховища й кілька дотів.
Напівзруйнована вежа №3
Саме вежа №3 надасть можливості усім бажаючим "збити оскому"-ближче познайомитись із конструкцією споруди.Вона ж закинута-хто ж перешкодить?Так як ніхто не перешкоджає закидувати підлогу бутилками,шприцами,сміттям,тож цього лайна тут вдосталь.Доречі лайна(в прямому розумінні тут також вистачає..)
Спіральні сходи
Всередині вежі зберігся центральний стовб із спіральними сходами якими можна піднятись-спуститись при бажанні.Для спуску потрібен звичайно ліхтарик.Спустившись униз я зрозумів-фотиком не надто то й напідсвічуєшся...Виліз на світло.
Спіральні сходи
Погляд вниз
Поблизу понівеченої вежі заховався вхід до однієї із потерн.Правда закритий металевими воротами.
Вежа зсередини
Саме дно...
Також при вході встановлена табличка з надписом:«Насамперед я житель, і я врятую тебе, моя фортеця, моя цитадель…»(Антуан де Сент-Екзюпері) і нижне-"Добре там,де чисто!Чисто там,де не смітять!"Напевне не всі звертають увагу на різноманітні таблиці та гасла..
Вежа №1 з ровом
Поблизу колишньої казарми а також вежі №4(готель) ходять у справах люди,колесять авто,квадратні вежі "укомплектували" кондеціонерами,верх готелю покрили скляною покрівлею..а відходиш трохи в сторону і бачиш зовсім іншу історію-закинута вежа №3,самотня вежа №4 та сувора,немов би дрімаюча,в очікуванні чогось,вежа №1...Така історія більш імпонує.
Квадратна вежа
Така от прогулянка територією получилась).
А на закінчення розповіді про Цитадель пройдемось ще раз по усіх її круглих вежах:
Велика Максиміліанська вежа №1/ книгосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника
Мала Максиміліанська вежа №4-відреставрована,в стані очікування
Мала Максиміліанська вежа №3-напівзруйнована,закинута
Велика Максиміліанська вежа №2-чотирьохзірковий готель «Сitadel Іnn»
Спустившись вниз від Цитаделі на вул.Драгоманова одразу ж натикаємось на симпатичний житловий будинок.Як виявляється-це вілла-замок, збудована за проектом Л.Вельтце 1909р. у стилі пізньої сецесії для Ю. Макаревича.
Вілла Макаревича
Далі буде...
Вул.Коперника 40(неподалік від палацу Сапєг)-єдиний у світі музей Русалки Дністрової,-присвячений книзі-альманаху "Русалка Дністровая",музей однієї книги.
Дзвіниця Святодухівської церкви /Музей Русалки Дністрової
Музей створено у пам'ятці архітектури ХVІІІ ст. - дзвіниці Святодухівської церкви,на якій є унікальний годиник,встановлений у XVII ст. гетьманом Іваном Виговським у Скиті Манявському, і перевезений до Святодухівської Дзвіниці у XVIII ст. Святодухівська церква у 1783р.була передана греко-католицькій духовній семінарії, , в якій навчалися творці «Русалки Дністрової»: М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький.
Дзвіниця Святодухівської церкви /Музей Русалки Дністрової
В 1837 р. Руська Трійця видає в Будайській друкарні Пештського університету альманах “Русалка Дністрова”, що став явищем всеукраїнського значення за змістом та мовою, а також підніс ідею єдності українських земель.Святодухівська церква була зруйнована 15 вересня 1939 року. Тоді авіабомба з німецького літака, що атакував будівлю Головної пошти, поцілила у Богословську Академію. Були зруйновані будівлі церкви, бібліотеки, де загинув семинарист. Залишилося лише дзвіниця яка являється памяткою архітектури національного значення.
Дзвіниця Святодухівської церкви /Музей Русалки Дністрової
В 1957 р. відбулося урочисте відкриття музею.Музей являється відділом Львівської галереї мистецтв.Експозиція розповідає про тяжке соціально-політичне та культурне становище українців Галичини у складі австрійської держави на початку 19 ст., зокрема про заборону української мови в навчальних закладах і державних установах,також про історію створення і подалальшу долю альманаху і про життя членів "Руської трійці".
У приміщенні музею була облаштована капличка. По неділях тут відправляється служба Божа.
Й.Сліпий.Десь на стіні...
А у Львоів є цитадель!Ви не знали?Ну,до певного часу я теж).
Вид з однієї з гір на місто
Та найперше-що ж таке цитадель?Слово «цитадель» походить від італійського «cittadella» - невелике місто,у військовій справі- це внутрішнє укріплення фортеці, останній і найпотужніший рубіж оборони.Завдання цитаделі-тримати оборону,підтримувати дієздатність гарнізону(для цього у нїй повинні бути серйозні запаси зброї та продуктів) та ін.
Бетонний вентиляційний колодязь біля Великої Максиміліанської вежі №1(зараз тут книгосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника).
Комплекс Цитаделі розташований на узгір'ї, яке складається з трьох невеликих гір:Шембека (Вроновських), Познанської (Пелчинської) і Жебрацької (Калічої).Гори прикривали південно-східні підступи до міста.
Частина вежі №1 та рів навколо неї
З розвитком крупнокаліберної артилерії і поліпшенням її вогневих характеристик північна частина узгір'я (у випадку її опанування ворогом) могла становити значну небезпеку для міста, тому у 17ст. розпочато роботи по фортифікації даної території.
Будівництво Цитаделі тривало протягом 1850-1856 рр.(1852-54рр.?) а почалось після революційних заворушень у місті в 1848р.Щоб придушити бунт, австрійці розташували артилерію на горі Шембека й почали обстріл центральних районів міста.Саме там і почали зводити згодом Цитадель.
Австрійські інженери-фортифікатори влаштували Львівську Цитадель як центр військового табору, до складу якого, окрім Цитаделі, входили три великих шанці системи Ф. Шолля. Шанці, розміщені на відстані не більше 1,3 км від середини Цитаделі і 1 км від її південних позицій, подвоювали дальність вогню Цитаделі і захищали її територію. У 1888р. для контролю над основними дорогами, було збудовано дев'ять допоміжних фортів в радіусі 4 км від центру Цитаделі. У 1912-14рр. у радіусі 8 км від Цитаделі було розташовано 11 фортів: Грибовичі I і Грибовичі II, Дубляни, Лисиничі, Сихів, Зубра, Сокільники, Скнилів, Рясне, З'явленська гора.
Це не унікальні гриби,це-вентиляційні шахти німецького бомбосховища
Цитадель складалася з двох великих круглих фортів, або бастіонів, як їх називали офіційно, двох малих і центрального укріплення. Форти були розташовані по кутах чотирикутника, центральне укріплення - між ними. Все це було підсилене системою ровів з перекинутими через них дерев'яними мостами.
Велика Максиміліанська вежа №1/ книгосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.Ліворуч-вентиляційні шахти німецького бомбосховища
Згідно з проектом, протягом 1852-54рр. на території узгір'я було споруджено такі об'єкти:головний корпус казарм (V-подібний у плані);дві квадратних у плані вежі, розміщені на деякій віддалі від торців казарми(флангові);чотири вежі Максиміліана(тому що спроектовані були австрійським генералом Максиміліаном-Йосифом д’Есте).Дві більші вежі-з внутрішнім діаметром 36 м розміщені на північ від казарм, а дві менших з внутрішнім діаметром 18 м розміщені від казарм на південь.
Всі споруди зведені з червоної цегли.Оточувались вежі сухим забетонованим ровом-пасткою.
Квадратна вежа
Комунікаційні ходи між вежами, під'їзди тощо було влаштовано під захистом земляних укріплень, у південній лінії яких було влаштовано потужну в'їзну браму. З метою маскування вогневих точок - оборонний периметр було засаджено каштанами і акаціями. Деякий час на території Цитаделі існували стайні для військових коней.
Мала Максиміліанська вежа №4
У 1888р. біля казарм було влаштовано криницю глибиною 47 м, пізніше - викопано ще одну, глибиною понад 30 м, обидві криниці таки мали воду, але згодом висохли. Для запасу води у вежах було влаштовано цистерни. У східній частині узгір'я було закладено город для офіцерської кухні. Планувалось, що у випадку народних заворушень та інших негараздів, на території укріплень Цитаделі могли переховуватись австрійські урядовці, військовослужбовці і родини офіцерів.
Квадратна вежа поєднана з основним корпусом казарм
Під час Першої Світової війни Львівська Цитадель та оточуючі її пояси фортів не відігравали важливої мілітарної ролі,австрійські війська без опору залишили місто. У 1914-1915 рр. у Цитаделі розміщувався російський гарнізон.
Мала Максиміліанська вежа №3
Під час другої Світової війни на території Цитаделі діяв табір для радянських військовополонених Stalag-328 «Tsutadell». Для підсилення охорони гітлерівці спорудили систему невеликих бетонних дотів, розташованих по колу на схилах гори. Через концтабір «Tsutadell» пройшло 280 тисяч чоловік, з них 140 тисяч вмерло від голоду і хвороб.
Зараз у "вежі смерті" концтабору розмістився чотирьохзірковий готель «Сitadel Іnn»..
Мала Максиміліанська вежа №3 та рів навколо
Після війни споруди Цитаделі використовувались як казарми.За часів незалежності усі споруди комплексу перейшли у приватну власність.
Зараз у Великій Максиміліанській вежі №1-книгосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника,Великій Максиміліанській вежі №2-чотирьохзірковий готель «Сitadel Іnn»,Мала Максиміліанська вежа №4-відреставрована, але стоїть пусткою із 2007 р.,Мала Максиміліанська вежа №3-перебуває у напівзруйнованому стані.У казармі розмістився банк,різні офіси..Збереглися потерни і вали Цитаделі,німецькі бомбосховища й кілька дотів.
Напівзруйнована вежа №3
Саме вежа №3 надасть можливості усім бажаючим "збити оскому"-ближче познайомитись із конструкцією споруди.Вона ж закинута-хто ж перешкодить?Так як ніхто не перешкоджає закидувати підлогу бутилками,шприцами,сміттям,тож цього лайна тут вдосталь.Доречі лайна(в прямому розумінні тут також вистачає..)
Спіральні сходи
Всередині вежі зберігся центральний стовб із спіральними сходами якими можна піднятись-спуститись при бажанні.Для спуску потрібен звичайно ліхтарик.Спустившись униз я зрозумів-фотиком не надто то й напідсвічуєшся...Виліз на світло.
Спіральні сходи
Погляд вниз
Поблизу понівеченої вежі заховався вхід до однієї із потерн.Правда закритий металевими воротами.
Вежа зсередини
Саме дно...
Також при вході встановлена табличка з надписом:«Насамперед я житель, і я врятую тебе, моя фортеця, моя цитадель…»(Антуан де Сент-Екзюпері) і нижне-"Добре там,де чисто!Чисто там,де не смітять!"Напевне не всі звертають увагу на різноманітні таблиці та гасла..
Вежа №1 з ровом
Поблизу колишньої казарми а також вежі №4(готель) ходять у справах люди,колесять авто,квадратні вежі "укомплектували" кондеціонерами,верх готелю покрили скляною покрівлею..а відходиш трохи в сторону і бачиш зовсім іншу історію-закинута вежа №3,самотня вежа №4 та сувора,немов би дрімаюча,в очікуванні чогось,вежа №1...Така історія більш імпонує.
Квадратна вежа
Така от прогулянка територією получилась).
А на закінчення розповіді про Цитадель пройдемось ще раз по усіх її круглих вежах:
Велика Максиміліанська вежа №1/ книгосховище Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника
Мала Максиміліанська вежа №4-відреставрована,в стані очікування
Мала Максиміліанська вежа №3-напівзруйнована,закинута
Велика Максиміліанська вежа №2-чотирьохзірковий готель «Сitadel Іnn»
Спустившись вниз від Цитаделі на вул.Драгоманова одразу ж натикаємось на симпатичний житловий будинок.Як виявляється-це вілла-замок, збудована за проектом Л.Вельтце 1909р. у стилі пізньої сецесії для Ю. Макаревича.
Вілла Макаревича
Далі буде...