1048 км до загального "стажу". День 2.Частина 1: Гошів
Позаду був перший день,за який ми втигли відвідати Стрий, Підгірці та Бубнище.Попереду було ще багато пунктів,але зараз потрібно було десь заночувати.Палатка,спальні мішки і карімати й наділі "спочивали"одиноко в багажнику-погода зіпсувалась,лив рясний дощ,а тому ночівля в палатці біля вогню відпадала.І ми,щоб не тратити часу поїхали вперед-у Гошів..
Приїхавши в монастирський комплекс нам не залишалось нічого іншого як попроситись на ночівлю(двоє із нас залишились ночувати у машині),що ми й зробили.Потурбований серед ночі монах з подивом і недовірою вислухавши нас погодився впустити у,так звану,трапезну,яка ще була у стані добудови.Дах над головою,суха підлога,столи і лавочки на яких можна повечеряти,що ще потрібно?Беремо!))
Попросив лише довго вранці не затримуватись,щоб ченці змогли поснідати,-це десь о 8год.Маючи намір піднятись о 6 год,запевнили його-все буде ок.
Як і планували,піднімаємось о 5.30 і в спокої та тишині відправляємось вивчати територію...
Дорога до вїздної брами
Ікона Ісуса(?),по сумісництву являється місцем набирання святої води
Марійська ротонда(2009р)
Село Гошів розложене над рікою Свічою, чотири кілометри від міста Болехова. Над цим селом взноситься висока скеля, а на її вершині знаходиться величавий храм, в якому на головному престолі була чудотворна ікона Божої Матері. Гошівська чудотворна ікона Божої Матері з найдавніших часів була славною на всю Галичину.
Монастирська церква Преображення(1842р)
У монастирському літописі (в Гошеві) записано, що на початку XVIII ст. побожний лицар Кучилад побудував дерев'яний монастир, а побіч - маленьку церковцю. Цей монастир і церква стояли далеко від місця, де була церква отців василіян..
...Факти неодноразових пожеж чи підпалів монастиря у «Чорному ділку» переконують, що він не мав оборонних споруд. Дерев’яні будівлі захищали хіба лісисті гори і слугували пристановищем для чернечого усамітнення. Як гіркий приклад - спалення монастиря 1618 року кримськими татарами і знищення монахів. Через десять років Євстахій Шумлянський - на той час власник Гошева й опікун монастиря - збудував новий храм, монастирські приміщення і таким чином відновив діяльність Гошівського монастиря в «Чорному ділку». По-різному датують роки перенесення монастиря на Ясну Гору - 1662-1670 рр. або кінець 70-х - початок 80-х рр. ХVII ст. По-перше монастир став відомим і потребував розвитку, по-друге, урочище «Чорний ділок» не було безпечним місцем. Хоча й на Ясній Горі пожежі також неодноразово руйнували святиню, яка стала відомим молитовним місцем особливо після 1737 року - із перенесенням до храму з маєтку Гошівських чудотворної ікони Божої Матері. Отець-ігумен Дам’ян Кастран розповів, що в «Чорному ділку» на місці першого монастиря буде споруджено каплицю.(інф.взято з http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/krayeznavstvo_digest/24145/)
Інтерєр псевдопечери,14 стація хресної дороги
В 1759 р. Николай Гошовський подарував отцям василіянам на вічні часи всю гору, звану "Ясна Гора", на якій отці василіяни побудували дерев'яну церкву, а в головному престолі умістили чудотворну ікону.
Однак, за короткий час, церква виявилася замала, і тоді о. Мокрицький приступив до будування нової великої церкви, яка в 1842 р. була вже зовсім викінчена. Нову церкву прикрашено гарним іконостасом і проповідальницею у вигляді Петрового човна, а в головному престолі красувалась чудотворна ікона Божої Матері.
Інтерєр псевдопечери,14 стація хресної дороги
Церква отців василіян на Ясній Горі дуже потерпіла під час останньої війни, а саме з 5 на 6 серпня 1944 р. Коли радянська влада почала ліквідовувати василіянські монастирі в Галичині, отці і брати Гошівської василіянської обителі, що за Божою ласкою протрималися аж до 1951 року, потайки дали чудотворну ікону на збереження жителям с. Гошів.До 1978 року у цьому приміщенні був дитячий будинок, церква використовувалась під склад. А потім монастирські келії були базою відпочинку...
У липні 2001 року гошівчани передали збережену ікону монахам Василіянам в Івано-Франківський монастир.
Частинка дерева Животворного Хреста Господнього(14стація)
Відтак були організовані урочисті процесії з цією чудотворною іконою Матері Божої через численні міста і села Львівщини та Івано-Франківщини з 30 вересня по 14 жовтня 2001 року. Після цього її остаточно встановили у василіянському храмі Преображення Господнього на Ясній горі у Гошеві.(інф.взято з http://proscha.in.ua/index.php/svyatmscya/goshv)
Монастирська церква Преображення(1842р)
а тим часом сонце починало прориватись першими променями через ранкові хмари,що залишила нічна гроза...
саме монастирське приміщення
А цей будинок напевне служить господарською прибудовою.Ну,заодно і крамничку відкрили
Монастир.На задньому фоні-дзвіниця
Дзвіниця.Бічні лавочки під навісом із своєрідними "будками" служать,наскільки я зрозумів,для сповіді-паломників багато,всіх у церкві не помістиш,та й один отець не справиться..
Панорамка від сторони ротонди
Оформлення однієї із стацій
А це-головний вїзд,прикрашений мозаїкою
Дорога,ведуча до монастиря,церкви та інших обєктів.З правого боку знаходяться крани для набирання води.Я так і не зрозумів,можна з її допомогою чистити зуби чи це вважається гріхом?Якщо так,то ми нагрішили...
Такі от симпатичні краники(такі тільки поблизу статуї Ісуса,всі решта-звичайні)
А от і наше місце ночівлі! "Альтанка"-як її назвав чернець ховається за брамою,і тому не псує загального вигляду комплексу(хоч сама по собі-симпатична)
?7-ма година ранку,сонце вже світить "на повну",пора залишати місце ночівлі,а заодно і увесь комплекс,залишати на поталу нових і нових паломників і туристів...
Останні сонячні фото,і -в дорогу
Далі буде
Приїхавши в монастирський комплекс нам не залишалось нічого іншого як попроситись на ночівлю(двоє із нас залишились ночувати у машині),що ми й зробили.Потурбований серед ночі монах з подивом і недовірою вислухавши нас погодився впустити у,так звану,трапезну,яка ще була у стані добудови.Дах над головою,суха підлога,столи і лавочки на яких можна повечеряти,що ще потрібно?Беремо!))
Попросив лише довго вранці не затримуватись,щоб ченці змогли поснідати,-це десь о 8год.Маючи намір піднятись о 6 год,запевнили його-все буде ок.
Як і планували,піднімаємось о 5.30 і в спокої та тишині відправляємось вивчати територію...
Дорога до вїздної брами
Ікона Ісуса(?),по сумісництву являється місцем набирання святої води
Марійська ротонда(2009р)
Село Гошів розложене над рікою Свічою, чотири кілометри від міста Болехова. Над цим селом взноситься висока скеля, а на її вершині знаходиться величавий храм, в якому на головному престолі була чудотворна ікона Божої Матері. Гошівська чудотворна ікона Божої Матері з найдавніших часів була славною на всю Галичину.
Монастирська церква Преображення(1842р)
У монастирському літописі (в Гошеві) записано, що на початку XVIII ст. побожний лицар Кучилад побудував дерев'яний монастир, а побіч - маленьку церковцю. Цей монастир і церква стояли далеко від місця, де була церква отців василіян..
...Факти неодноразових пожеж чи підпалів монастиря у «Чорному ділку» переконують, що він не мав оборонних споруд. Дерев’яні будівлі захищали хіба лісисті гори і слугували пристановищем для чернечого усамітнення. Як гіркий приклад - спалення монастиря 1618 року кримськими татарами і знищення монахів. Через десять років Євстахій Шумлянський - на той час власник Гошева й опікун монастиря - збудував новий храм, монастирські приміщення і таким чином відновив діяльність Гошівського монастиря в «Чорному ділку». По-різному датують роки перенесення монастиря на Ясну Гору - 1662-1670 рр. або кінець 70-х - початок 80-х рр. ХVII ст. По-перше монастир став відомим і потребував розвитку, по-друге, урочище «Чорний ділок» не було безпечним місцем. Хоча й на Ясній Горі пожежі також неодноразово руйнували святиню, яка стала відомим молитовним місцем особливо після 1737 року - із перенесенням до храму з маєтку Гошівських чудотворної ікони Божої Матері. Отець-ігумен Дам’ян Кастран розповів, що в «Чорному ділку» на місці першого монастиря буде споруджено каплицю.(інф.взято з http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/krayeznavstvo_digest/24145/)
Інтерєр псевдопечери,14 стація хресної дороги
В 1759 р. Николай Гошовський подарував отцям василіянам на вічні часи всю гору, звану "Ясна Гора", на якій отці василіяни побудували дерев'яну церкву, а в головному престолі умістили чудотворну ікону.
Однак, за короткий час, церква виявилася замала, і тоді о. Мокрицький приступив до будування нової великої церкви, яка в 1842 р. була вже зовсім викінчена. Нову церкву прикрашено гарним іконостасом і проповідальницею у вигляді Петрового човна, а в головному престолі красувалась чудотворна ікона Божої Матері.
Інтерєр псевдопечери,14 стація хресної дороги
Церква отців василіян на Ясній Горі дуже потерпіла під час останньої війни, а саме з 5 на 6 серпня 1944 р. Коли радянська влада почала ліквідовувати василіянські монастирі в Галичині, отці і брати Гошівської василіянської обителі, що за Божою ласкою протрималися аж до 1951 року, потайки дали чудотворну ікону на збереження жителям с. Гошів.До 1978 року у цьому приміщенні був дитячий будинок, церква використовувалась під склад. А потім монастирські келії були базою відпочинку...
У липні 2001 року гошівчани передали збережену ікону монахам Василіянам в Івано-Франківський монастир.
Частинка дерева Животворного Хреста Господнього(14стація)
Відтак були організовані урочисті процесії з цією чудотворною іконою Матері Божої через численні міста і села Львівщини та Івано-Франківщини з 30 вересня по 14 жовтня 2001 року. Після цього її остаточно встановили у василіянському храмі Преображення Господнього на Ясній горі у Гошеві.(інф.взято з http://proscha.in.ua/index.php/svyatmscya/goshv)
Монастирська церква Преображення(1842р)
а тим часом сонце починало прориватись першими променями через ранкові хмари,що залишила нічна гроза...
саме монастирське приміщення
А цей будинок напевне служить господарською прибудовою.Ну,заодно і крамничку відкрили
Монастир.На задньому фоні-дзвіниця
Дзвіниця.Бічні лавочки під навісом із своєрідними "будками" служать,наскільки я зрозумів,для сповіді-паломників багато,всіх у церкві не помістиш,та й один отець не справиться..
Панорамка від сторони ротонди
Оформлення однієї із стацій
А це-головний вїзд,прикрашений мозаїкою
Дорога,ведуча до монастиря,церкви та інших обєктів.З правого боку знаходяться крани для набирання води.Я так і не зрозумів,можна з її допомогою чистити зуби чи це вважається гріхом?Якщо так,то ми нагрішили...
Такі от симпатичні краники(такі тільки поблизу статуї Ісуса,всі решта-звичайні)
А от і наше місце ночівлі! "Альтанка"-як її назвав чернець ховається за брамою,і тому не псує загального вигляду комплексу(хоч сама по собі-симпатична)
?7-ма година ранку,сонце вже світить "на повну",пора залишати місце ночівлі,а заодно і увесь комплекс,залишати на поталу нових і нових паломників і туристів...
Останні сонячні фото,і -в дорогу
Далі буде