1048 км до загального "стажу". День 1.Частина 1: Стрий
Дивлячить по фотозвітах помітив,що більшість мандрівників у квітні-травні тягне в сторону Закарпаття...Потягнуло і нас)))
Маршрут склав ось такий:Стрий-Підгірці-Бубнище-Гошів-Пилипець-Хуст-Сокирниця-Крайниково-Данилово-Мукачеве-Середнє-Ужгород-Невицьке.На все це у нас було 3 дні сумнівної(по прогнозах)погоди,близько 1000км(як виявилось ,в результаті намотали 1048км).Ну що ж,поїхали!
День перший.
Виїзд планували на 6 год ,але в звязку з непередбаченими обставинами-не так сталось як гадалось і виїхали ми аж у 10год.Ну що ж мінус 4 год,будемо наганяти!
Пункт призначення-Стрий.Прибули
Стрий
Точна дата заснування Стрия невідома. Як видно з археологічних знахідок він існував вже в добу Київської держави і Галицько-волинського князівства.На підставі королівський привілеїв 1431 і 1460 р. міське управління в Стрию здійснювалось відповідно до так званого Магдебурзького права. Згідно з ним міське управління (магістрат) складалось з ради, на чолі якої стояв бургомістр, і судової лави, очолюваної війтом. Резиденцією старости та їх намісників був замок, а магістрат урядував в ратуші.
В першій половині XVII ст., в Стрию виникло чотири братства, які об'єднали широкі кола українського населення міста та передмість. При братствах діяли школи, які переросли у важливі культурні осередки, центри розповсюдження рукописної та друкованої книги. У 1784 р. відкрито першу державну школу, так звану нормальну, або головну, повітову школу.
14 березня 1990 року, вперше на Україні, над будинком Стрийської міської Ради піднято український національний жовто-блакитний прапор.
Звичайно ж найбажанішим обєктом для огляду являється костел Різдва Пресвятої Богородиці-одна із найстаріших будівель міста. Зведений у 1425році, пережив декілька реконструкцій.
Перша пожежа котра знищила костел і пів міста, вибухнула у році 1604.Як пишуть парафіальні хроніки, завдяки багатим пожертвам міщан було відбудовано костел вже в році 1640. Його було значно збільшено, а у фронтоні побудовано вежу тієї ж ширини, що й костел. В листопаді 1827 року вибухнула друга пожежа, котра з надзвичайною швидкістю огорнула значну частину міста, разом з костелом і плебанею. Спалахнув дах на вежі і на костелі, дзвони стопились, а найбільший зірвався і розбився.
Але найбільша і найтрагічніша в історії санктуарія пожежа відбулась 17 квітня 1886 року. Від жару і вогню впала вежа костела, цілий інтер'єр був знищений, справжнім чудом можна вважати те, що вціліла фігура Розіп'ятого Христа, котра знаходилсь у бічному вівтарі. В полум'ї загинув також образ Різдва Божої Матері.
Реставрація та добудова храму, які проводились за пароха о. Людвика Оллендера, завершились у 1891 році. Добудовано нове захрестя, значно розширено неф, і побудовано нову вежу на якій на якій встановили 3 нові дзвони та годинник.Збудовано також чотири бічні вівтарі, до одного з них знаходиться скульптура Розіп'ятого Христа, вціліла в пожежі. У 1894р. костел освятив Львівський єпископ-помічник Йоан Пузина.
Велика пожежа міста 17 квітня 1886 р. цілком знищила оздоблення костьолу, при цьому згорів і орган. На внески громади відразу приступили до відбудови костьолу та відновлення оздоблення, які закінчили у 1891 році. На кошти околичних мешканців був справлений вітраж, а у складчину парафіяни закупили орган та дзвони (запис 1907 р.в інвентарі від 1935 р.).
Фрагмент фасаду костелу
8 вересня 1995 року храм був проголошений Санктуарієм Матері Божої Покровительки Людських Надій. 26.06.01 Святіший Отець Йоан Павло ІІ, перебуваючи в Україні з Апостольським візитом, освятив у Львові корону Матері Божої Стрийської , а 9.09.01 Львівський митрополит кардинал Мар'ян Яворський коронував цей образ. (взято з http://stryi.com.ua/history/churches/569-kostel)
Красень!
Оглянувши першу знахідку і втамувавши трохи свій інформаційний голод,вирушаємо на оглядини міста.
Вулиця Шевченка із симпатичною архітектурою,більшість будиночків-в минулому вілли чи палаци знаті
Палац 19ст-зараз житловий будинок
така погода манить в дорогу...
Ще один,в минулому,палац на Шевченка
Колишній будинок окружного суду(кін.19ст),тепер-міська рада
будинки-палаци на Шевченка
а це вже палац на вул.Незалежності
як і цей-зараз якийсь навчальний заклад
погляд на костел з вул.Незалежності
і знову виходимо на центральну і найцікавішу-вул.Шевченка
Дитсадок
забудова 19-20ст на площі Ринок
шануємо память..
Будівля на ринку
Храм без назви і даних)...
Погода почала псуватись,а через хвилину закапав дощ...
...дощ який перейшов у ливень з градом.
А це вже свіженьке,після дощу, місто))
Памятник трьом-Т.Шевченку,І.Франку і Л.Українці на площі
"Дошка пошани" біля бібліотеки
Памятний С.Бандері біля будівлі гімназії,в якій він вчився
Мала академія наук на Крушельницької
Міський будинок культури-зведений у1906році як будинок товариства "Сокіл",нині - Міський будинок культури, архітектор В. Крижановський.
Зразу ж навпроти МБК-Церква Святого Архистратига Михаїла-колишній костел Святого Йосифа збудований у стилі модерн з елементами готики. Нині - це православна церква Святого Михаїла. У минулому при цьому костелі жили сестри серафитки (у приміщенні сучасної ЗСШ №8).
Грозові хмари нову нависли над нашими головами,та й час підганяв,тому на цьому ми й закінчили знайомство з містом і вирушили далі...
Маршрут склав ось такий:Стрий-Підгірці-Бубнище-Гошів-Пилипець-Хуст-Сокирниця-Крайниково-Данилово-Мукачеве-Середнє-Ужгород-Невицьке.На все це у нас було 3 дні сумнівної(по прогнозах)погоди,близько 1000км(як виявилось ,в результаті намотали 1048км).Ну що ж,поїхали!
День перший.
Виїзд планували на 6 год ,але в звязку з непередбаченими обставинами-не так сталось як гадалось і виїхали ми аж у 10год.Ну що ж мінус 4 год,будемо наганяти!
Пункт призначення-Стрий.Прибули
Стрий
Точна дата заснування Стрия невідома. Як видно з археологічних знахідок він існував вже в добу Київської держави і Галицько-волинського князівства.На підставі королівський привілеїв 1431 і 1460 р. міське управління в Стрию здійснювалось відповідно до так званого Магдебурзького права. Згідно з ним міське управління (магістрат) складалось з ради, на чолі якої стояв бургомістр, і судової лави, очолюваної війтом. Резиденцією старости та їх намісників був замок, а магістрат урядував в ратуші.
В першій половині XVII ст., в Стрию виникло чотири братства, які об'єднали широкі кола українського населення міста та передмість. При братствах діяли школи, які переросли у важливі культурні осередки, центри розповсюдження рукописної та друкованої книги. У 1784 р. відкрито першу державну школу, так звану нормальну, або головну, повітову школу.
14 березня 1990 року, вперше на Україні, над будинком Стрийської міської Ради піднято український національний жовто-блакитний прапор.
Звичайно ж найбажанішим обєктом для огляду являється костел Різдва Пресвятої Богородиці-одна із найстаріших будівель міста. Зведений у 1425році, пережив декілька реконструкцій.
Перша пожежа котра знищила костел і пів міста, вибухнула у році 1604.Як пишуть парафіальні хроніки, завдяки багатим пожертвам міщан було відбудовано костел вже в році 1640. Його було значно збільшено, а у фронтоні побудовано вежу тієї ж ширини, що й костел. В листопаді 1827 року вибухнула друга пожежа, котра з надзвичайною швидкістю огорнула значну частину міста, разом з костелом і плебанею. Спалахнув дах на вежі і на костелі, дзвони стопились, а найбільший зірвався і розбився.
Але найбільша і найтрагічніша в історії санктуарія пожежа відбулась 17 квітня 1886 року. Від жару і вогню впала вежа костела, цілий інтер'єр був знищений, справжнім чудом можна вважати те, що вціліла фігура Розіп'ятого Христа, котра знаходилсь у бічному вівтарі. В полум'ї загинув також образ Різдва Божої Матері.
Реставрація та добудова храму, які проводились за пароха о. Людвика Оллендера, завершились у 1891 році. Добудовано нове захрестя, значно розширено неф, і побудовано нову вежу на якій на якій встановили 3 нові дзвони та годинник.Збудовано також чотири бічні вівтарі, до одного з них знаходиться скульптура Розіп'ятого Христа, вціліла в пожежі. У 1894р. костел освятив Львівський єпископ-помічник Йоан Пузина.
Велика пожежа міста 17 квітня 1886 р. цілком знищила оздоблення костьолу, при цьому згорів і орган. На внески громади відразу приступили до відбудови костьолу та відновлення оздоблення, які закінчили у 1891 році. На кошти околичних мешканців був справлений вітраж, а у складчину парафіяни закупили орган та дзвони (запис 1907 р.в інвентарі від 1935 р.).
Фрагмент фасаду костелу
8 вересня 1995 року храм був проголошений Санктуарієм Матері Божої Покровительки Людських Надій. 26.06.01 Святіший Отець Йоан Павло ІІ, перебуваючи в Україні з Апостольським візитом, освятив у Львові корону Матері Божої Стрийської , а 9.09.01 Львівський митрополит кардинал Мар'ян Яворський коронував цей образ. (взято з http://stryi.com.ua/history/churches/569-kostel)
Красень!
Оглянувши першу знахідку і втамувавши трохи свій інформаційний голод,вирушаємо на оглядини міста.
Вулиця Шевченка із симпатичною архітектурою,більшість будиночків-в минулому вілли чи палаци знаті
Палац 19ст-зараз житловий будинок
така погода манить в дорогу...
Ще один,в минулому,палац на Шевченка
Колишній будинок окружного суду(кін.19ст),тепер-міська рада
будинки-палаци на Шевченка
а це вже палац на вул.Незалежності
як і цей-зараз якийсь навчальний заклад
погляд на костел з вул.Незалежності
і знову виходимо на центральну і найцікавішу-вул.Шевченка
Дитсадок
забудова 19-20ст на площі Ринок
шануємо память..
Будівля на ринку
Храм без назви і даних)...
Погода почала псуватись,а через хвилину закапав дощ...
...дощ який перейшов у ливень з градом.
А це вже свіженьке,після дощу, місто))
Памятник трьом-Т.Шевченку,І.Франку і Л.Українці на площі
"Дошка пошани" біля бібліотеки
Памятний С.Бандері біля будівлі гімназії,в якій він вчився
Мала академія наук на Крушельницької
Міський будинок культури-зведений у1906році як будинок товариства "Сокіл",нині - Міський будинок культури, архітектор В. Крижановський.
Зразу ж навпроти МБК-Церква Святого Архистратига Михаїла-колишній костел Святого Йосифа збудований у стилі модерн з елементами готики. Нині - це православна церква Святого Михаїла. У минулому при цьому костелі жили сестри серафитки (у приміщенні сучасної ЗСШ №8).
Грозові хмари нову нависли над нашими головами,та й час підганяв,тому на цьому ми й закінчили знайомство з містом і вирушили далі...