***

[ne_znaiko]

одного раннього березня

ще до сходу весни

коли найсолодші і найправдивіші сни

поезію щось штовхнуло в бік

хотіла ще полежати

під ковдрою прілого листя

сон важкий ще не зовсім зник

та струмок ввімкнуся і дзвенить дзвеніть

довелося розплющити очі

одне око сине як сніг, що розтав

вилився в підземний став

і став пролісковою кров’ю

друге жовте як промінь, що

Comments

[salariman]

👍

[ni_kolenka]

І мені подобається.

[olga_den_f]

https://olga-den-f.livejournal.com/1365206.html
;)))

[anonymous]

поезію щось штовхнуло в бік

поезією раптом надихнуло

[ne_znaiko]

тут поезія - героїня, яка прокинулася і так далі