с. Стара Гута - Ігровець- Сивуля.
Завдяки карантину ми нарешті мали нагоду перейтися зі Старої Гути через Ігровець на Сивулю. Нема, як то кажуть, злого щоб не вийшло на добре )))
Але нам не відразу вийшло на добре, бо дорогою почала барахлити машина. Вирішили заїхати у Франківську на автосервіс. Пів дня нас відправляли від одного майстра до другого, так і не встановивши причину.
Коли останній майстер сказав, що до нього на діагностику черга аж до вечора, ми вирішили їхати до Богородчан, по дорозі подивитися як себе почуватиме наша машина. Якби погано, то там би вже щось довелося вирішувати.
Але як не дивно, з машиною було все гаразд і ми щасливо доїхали до Старої Гути.
Залишили машину в кінці села і пішли маршрутом до полонини Середньої.
Часу було мало, ми йшли швидко.
Чесно кажучи, ми мали сумнів чи дійдем до Середньої до темна, бо було вже пізно і ми знали, що неодноразово доведеться переходити вбрід річку.
Декому та річка була в радість )))
По дорозі теж текла вода.
Потім був шмат лісовозної дороги, де наші черевики забули якого вони кольору ))
Нам довелося без відпочику йти біля 10 км догори.
Місцями були невеликі завали.
Сонце таки дочекалося поки ми дійшли до Середньої, лагідно нам всіхнулося і сховалося за хмари.
На полонині гарно квітли сольданелли.
Ми якраз встигла розкластися і повечеряти, як почався дощ, котрий падав усю ніч.
Тож спалося нам добре, бо то був спокійний, заколисуючий дощ, без грому і блискавок.
На ранок вершини гір були в хмарах, тож ми не надто поспішали туди йти )
Далі був непростий підйом на Високу.
Сніжники на стрімкому схилі додавали екстріму, бо летіти вниз там було куди ))
Добряче втомившись, ми нарешті вийшли на хребет. Якраз вчасно - бо розійшлися хмари )
Нагорі був такий вітер, що ми передумали підніматися на вершину Високої, пішли в обхід.
В Центральних Ґорґанах збереглося багато фортифікацій ще з часів Першої Світової, оглядати їх було цікаво і малим і дорослим.
На Ігровці ми влаштувалися на перепочинок і обід.
Поки всі дрімали на сонечку, мала господиня наварила нам гречки.
Хто варив - той роздає )))
Потім ми узгодили подальший маршрут, хоча то не врятувало від наступної сотні питань "А ше довго? А ше далеко ?" )))
Після гречки був десерт ))
На вершині Ігровця було вітряно ))
Далі нам вниз до полонини Боревки, а завтра вгору на Сивулю.
продовження : https://nadiya-v.livejournal.com/59997.html