с.Березники - г. Граб - г. Стій - с.Березники.
Початок тут : https://nadiya-v.livejournal.com/59376.html
Хребтом ми йшли неспішно, насолоджучись краєвидами, часу було достатньо, погода чудовою.
Зупинялися на обід.
На тім фото видно весь наш маршрут від місця першої ночівлі.
Гора Стій - найбільша вершина Боржавського хребта.
Там ми довго не затрималися, бо наїхало багато місцевих квадроциклістів, газували, буксували в снігу, не подобається нам це.
Далі йшли весь час дорогою, місцями глибоким снігом.
Ночівлю запланували біля руїн військового містечка, побудованого у 80-х роках минулого століття, котре прожило всього десять років і давно вже нікому не потрібне. Було призначене для обслуговувавння РЛС на г. Стій. Тоді то було дуже масштабне але так і не завершене будівництво.
Я була там вперше.
Ми прийшли ще за дня, то ж мали час оглянути високогірне містечко. Бажаючих на оглядини було двоє - я і Софія ))
Тут колись був ангар для техніки :
Тут, мабуть, була площа для вимаршу і шикувань, піднімали прапор, на фундаменті колись були дерев"яні тимчасові споруди, внизу там теж є приміщення.
Ми собі уявляли як там жили люди, як воно все колись виглядало. Дитина не знає радянської епохи, то ж картинки в уяві у нас були різні.
Казарма для солдатів.
А це будинок для офіцерського складу. Гарні краєвиди з тих балконів...
А загалом ті високогірні споруди як символ радянської епохи, показово величної руїни... Шкода зіпсутих гір, бо ще багато часу пройде, доки природа то все забере.
Після оглядин я переконалася, що там нема ні привидів, ні бомжів, то ж могла вночі спати спокійно ))
З нашого намету було видно схід сонця але ми так міцно спали... що проспали, сподіваюся, що він був не надто гарним))
Зате до нас зранку приходили косулі ! Вони зразу втекли подалі але їх можна було роздивитися.
Ми ніколи в горах не слухаємо музики, хіба що діти аудіоказки слухають перед сном чи по дорозі, коли вона нудна.
А цього разу Софія випадково знайшла на телефоні якесь зарпатське радіо.
І дуже воно нам "зайшло" тоді.
Тепер вдома слухаю те закарпатське і відчуття ніби я в горах ))
На сніданок були макорони по - карпатськи ))
Потім релакс по - карпатськи ))
Зібравшись, ми пішли назад в Березники.
Софія зловила крокодильчика, карпатського ))
По дорозі ще зупинялися на фотосесію )
Великий плюс інстаграму в тому, що наші дівчата полюбили фотографуватися ))
Дорога від військового містечка до Березників нудна, місцями там дуже стрімко. Раділи, що йшли спочатку на Граб, а не на Стій.
По дорозі була водна перешкода, з котрою впоралися без проблем ))
Потім відпочивали і обідали біля річки на чиїйсь приватній луці ))
Було мегафайно. Ми пройшли 45 кілометрів.
Вже вдома подумала, що ми були близько Долини нарцисів, безлюдної через карантин і замок в Хусті чи Мукачеві могли відвідати... треба буде шукати нагоди ще раз побувати в Березниках, бо сподобалося і там в околицях є що подивитися.
Ми навіть додому повернулися ще за дня, а такого ще не було ))
8-11 травня 2020 р.
Ще буде кіно з походу але пізніше ))