Текст тут

ПОРОЖНІ ЛЮДИ

I

Ми люди-порожняки,

Ми - ганчір’яні ляльки,

Тулимось, хилимо

Головешки, набиті тринням. Ба!

Шепчемо щось,

Але наші сухі голоси,

Надто тихо і марно звучать,

Наче вітер у висхлій траві,

Наче мишка на битому склі

У холодному нашому погребі.

Обрис без форми, тіні без барви,

Немічна сила, порух завмерлий.

А всі ті, що, піднявши чоло, відійшли за межу,

( Read more... )