десь собі треба зберегти чи записати

"маньячка з гірськими буревіями в голові. я тебе люблю )))"

"може якось пролетять через простір ті слабкі енергоімпульси і поправлять тобі спальник"

Цього разу (року) багато чого  нового сталось.

Що дозволяє задуматись про переламність моментів. Схожий рік був 2008 - коли все змінювалось швидше, ніж приходила відповідальність. Просто треба було сідлати хвилю, не задумуючись,  як далеко тебе віднесе...
Марічейка, під Попом Іваном

( Read more... )

Сиділи ми якось перед кінцем світу, читали інструкцію. По заварюванню. Мате із чотирьох. Чоловік виявилось троє. Вчились в одній школі лазили. Тими ж парканами а перетнулись. На сувенірному ринку. Над Прутом буває ж. Таке!

Яремче.


( Read more... )

( Read more... )

     велике щастя- прокидатись здоровою людиною... Зрештою, коли в горах, або (якась) улюблена робота захоплює настільки, що нема часу хворіти чи  задумуватись над відсутністю чуть- далі-за-сьогодні перспектив.
   "В тебе нічого немає, навіть машини!" - ніби-то машинами вимірюється рівень особистого щастя. Зате в мене є мої гори - ті, що були і ті, ( Read more... )

( Read more... )

треба якось запа"мятати цей день. Зарубку поставити на косяку дверей, вузлик зав"язати на пам"ять. Не знаю, давно в мене не було такого тихого, повного і зовсім неспокійного щастя - задоволення собою і світом. Кілька днів свободи, гарної компанії і відчуття, що ти ВСЕ можеш і ВСЕ вийде. А як не вийде- плече підставлять. Ця впевненість коріниться ( Read more... )

      Якось розмовляла з мамою про життя- буття (податковий кодекс), аж тут раптом вона :ай-ай-ай, мені тут таке трапилося, давай я тобі прочитаю(невже вона нарешті має час читати?!). На тому кінці западає хвилинна мовчанка, чути шурхіт сторінок, мама прокашлюється і починає мені читати…мого улюбленого Прохаська, мою улюблену частину його прози. Ту ( Read more... )

Коли я стану Людиною-здатною-на-шось-впливати,
 запроваджу обов”язкове, систематичне, безапеляційне, поголовне обстеження усіх жінок у віці від 15 до 55 років на онкологію.
     Щоразу, при зарахування на місце праці, щопівроку, мінімум - раз на рік. Неважливо, наскільки часоємкий і грошомісткий процес це буде.
      Неважливо, наскільки ( Read more... )

в мене, коли немає грошей, ну просто, в кишенях, такі дикі бажання з'являються! стільки всього хочеться і навіть знаю як і де і коли.
і ше коли голодна - але не та, перша болюча фаза, а коли вже і не хочеться - натхнення так і пре.
ну і ше коли ситуації, смішні до абсурдності - теж настрій підіймає- готовий любити і терпіти.
а коли добре, от як зараз ( Read more... )