Давненько вже не писала тутки. Просто не було чого, не було часу, не було бажання. Або навіть так: коли хотілось писати, то не було можливості, бо.. (див. вище ( Read more... )

Дуже дивне відчуття. Надзвичайна чутливість пальців.. Хочеться якогось суботнього літа чи весни. Чи літньої суботи. Піжами, солодкого омлету, кави з молоком, а краще лате, книжки, сонця через балкон, диванчик, свіжий вітерець, спів пташок, веселенької музички.... Як колись, в дитинстві. І малювати. Треба вчитись малювати та робити це постійно. І ( Read more... )

Цієї неділі в Запоріжжі відбулось пікетування будівлі ОДА, були спроби штурму. Реакція влади - зігнання з усієї області "тітушок" та міліції, розгін Майдану, побиття людей, масові арешти та побиття як активістів, так і пересічних громадян.

У цій статті описується постраждалим журналістом, хто за цим стоїть в області ( Read more... )

Прежние мои записи несколько истеричны. Ничего особенно страшного нет. На работоспособности моей это ничуть не отражается.
"Записки юного врача", М.Булгаков
( влияние морфия )

( Read more... )

Не плач, дура! Ну чого ти плачеш? Ніч же на вулиці, вже третя година, краще поспи трошки і ранком все буде гуд. Нє, заливається.. Перестань, бо вранці будуть мішки під очима, пом"яте обличчя, болітиме голова, тіло буде в"ялим, а думки - плутаними. Ну відпочинь же. Що сталось, от чого ти плачеш? Нічого ж, абсолютно нічого. З усім впораєшся вчасно, ( Read more... )

Знову дуже холодно цього року - тільки кінець вересня, а вже думаю над тим, щоб зимове взуття носити, та й взагалі зимові речі. Відчуття майже ті самі, що й два роки тому - холодна самотність, потреба тримати себе в руках, бути сильною і йти вперед. Тепер, щоправда, не треба так сильно себе змушувати працювати, але так хочеться впасти і нічого не ( Read more... )

Осінню накрило.
( fallen leaves )

Под катом суп с катом
( собствєнна, кот )

Хочеться дощу, такого літнього, з важкими краплями, густого, щоб пахло озоном, трошки вдень, і трошки вночі. Хочеться гуляти цілу ніч, блукати заплутаними та не дуже вуличками, сидіти у затишному кафе з чашкою caffè mocha, дивитись на мокрі ліхтарі, читати книжку, загорнувшись клубочком на диванчику.

Мабуть, навіяло спекою. Або снами. Вже кілька ( Read more... )