Писати окремий фотозвіт про прогулянку до недобудованого асфальтно-сміттєспалювального заводу біля ТЕЦ-6 не планував. Однак більшу частину часу витратили саме на дорогу до заброшки. І шлях до недобуду виявився більш захоплюючим, ніж сама вилазка. Тож, поки нема інших вилазок і подій, розповім про прогулянку чигирями ( Read more... )

Помітив: чим довше займаюсь сталкерством - тим менше цікавлять недобудовані об'єкти. Мабуть, за 5 років дослідження закинутих об'єктів, поступово приходить розуміння, що недобуди понурі і одноманітні. Хіба що трапиться якесь незвичне місце - як столичний Льодовий стадіон (куди тепер фіг пролізеш), або готель-хмарочос у Дніпрі (куди далеко їхати і ( Read more... )

Кожній радянській людині належало не лише навчатися і працювати, а й відпочивати і оздоровлюватися у санаторно-лікувальних закладах. Тому в СРСР було збудовано багато дитячих піонерських таборів, баз відпочинку, санаторіїв і пансіонатів. Розташовували їх у великих лісових масивах навколо великих міст і в курортних містечках, на берегах річок і ( Read more... )

Не писав нічого нового аж два тижні. Просто нема про що писати - нема грошей щоб кудись поїхати, та й нічого цікавого на кінець весни / початок літа не намічалось. Надодачу - нестабільна погода. І в результаті не хочеться нікуди їхати, і взагалі, не хочеться нічого робити ( Read more... )

Про що вже точно не думав, так про те, що після двох фотозвітів про дачу, знову повернуся до цієї теми. Здавалось: ну що ще можна показати?! Та й думки про дачу останнім часом викликають спогади, які навівають сум. Але життя триває. Тож і цього року відкрили черговий дачний сезон. Ну а щоб було цікавіше, взяв з собою фотокамеру. Тим паче, були ( Read more... )

  Можливо ця тема банальна, нецікава і заїжджена - однак, коли нема про що написати фотозвіт, а дуже хочеться; або якщо просто хочеться десь прогулись, а ніде - згадуєш про прогулянки по місцевому лісу. Тим паче, п'ять років тому заклав таку традицію.

Кожен фотоогляд лісу присвячується певному періоду життя. Так виходить. Перша фотопрогулянка ( ( Read more... )

  Вчора вийшов прогулятись. Думав, трохи потеплішає - і можна не ковзатись по дорозі. Але виявилось, що погода - лайно! Як пишуть синоптики: «замерзання мокрого снігу на землі і ожеледь». Прийшов додому, обтрусився - стільки льоду обсипалося. Фотік і телефон мокрі від конденсованої вологи. Руки замерзли. Тому-то і назва така провокативна ( Read more... )

  Минулого року відновив вилазки по ДОТам Київського укріпрайону. По двом ДОТам навіть полазив всередині. Однак не все задумане вдалося оглянути. Так що деякі матеріали відклав до повторних вилазок. От тільки все, що відкладається на «потім» - відкладається на невизначений строк. Та й не факт, що повторні поїздки відбулися б так само влітку. Тому ( Read more... )

  Якби не обламалися з samogonnoeozero із вилазкою, то можливо б і не прогулявся Бортничами. Хоча не скажу, що було таке сильне бажання там пройтися. Просто Бортничі залишались чи не єдиним масивом Києва, де я ще не був. Щоправда, і робити там нічого. Хіба шо фоткати автобуси і маршрутки - бо шанувальники громадського транспорту в тому районі майже не ( Read more... )

  Після вилазки по ДОТу №401 захотів продовжити дослідження Київського укріпрайону. Бо все-таки ДОТи самі по собі цікаві і різноманітні за конструкцією та типом озброєння. До того ж, формально, довготривалі оборонні (вогневі) точки є заброшками. Хоч і не дуже масштабними (за виключенням так званих «мінних груп»). ДОТи КиУРу скромні за розмірами, ( Read more... )