Цього року я часто згадував минуле. Я взагалі люблю поринати у спогади - так ще й іграшки, їжа і відео зі знайомих місць нагадали про відносно спокійний допандемічний і довоєнний час, коли були виставки та фестивалі, коли можна було ходити до лісу, коли можна було досліджувати закинутки, коли не було заборон на зйомку, коли не було обмежень ( Read more... )

Для фотоблогера зараз найменш сприятливий час, оскільки існує багато обмежень щодо зйомок. Втім, закидувати улюблену справу теж не хотілося. Тому, як тільки з'явилась цікава тема для публікації, вирішив перебороти лінь і назбирати матеріал. Хоча мама відмовляла від поїздки, а зайнятість і погода відкладали задумку в дальню шухляду. Але я все-таки ( Read more... )

Череду сталкерських звітів довелося перервати. І не тому, що ніхто не кличе на круті заброшки (хоча і через це також), а тому що цього тижня відзначав 37-й День народження і за новою традицією потрібно було подарувати собі якусь цікаву екскурсію. Ну а оскільки екскурсії на абандони майже не організовують, вирішив взяти участь у цивільному заході. ( Read more... )

Знову закинутий оздоровчий заклад - вже п'ятий за рахунком за три місяці. Але вибирати не доводиться: де є можливість полазити - те й досліджую. Тим паче іноді замість вилазок трапляються обломи.

Цього разу із samogonnoeozero полізли на напівзакинуту базу відпочинку «Космос», яка розташувалась в лісі на самому краю Києва. Інформації про неї в інтернеті немає. ( Read more... )

Повторні вилазки і повторні звіти про вже відвідані заброшки я не схвалюю. Хоча б тому, що вдруге вже нецікаво досліджувати досліджене. Особливо, якщо це не нормальний абандон, а понурі руїни. Але якщо є можливість оглянути об'єкт з іншого ракурсу, за іншої пори року - тож чом би й ні?! Так що зустрічайте 6-й повторний звіт про абандони.


( Read more... )

Київські дитячі оздоровчі табори, бази відпочинку, навчально-спортивні бази і санаторії розкидані не лише по лісам на околиці столиці - деякі з них розміщені прямо посеред міста, на дніпровських островах. Здавалось би, така близкість до «цивілізації» повинна була б означати, що заброшок, тим паче - доступних, там в принципі не може бути. Однак одна ( Read more... )

Столична Пуща-Водиця - клондайк для сталкерів. Але, разом із тим, місцина обходжена вздовж і впоперек (я вже робив звіти про кінотеатр «Барвінок» і руїни піонертабіру «Світанок»/збірну солянку з інших об'єктів). Тому не сподівався знайти цікаву заброшку, по якій ще не лазив. Однак випадково дізнався що там є закинутий піонертабір «Вогник», до якого ( Read more... )

«Все тече, все змінюється». І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і зробили новий Шулявський шляхопровід, почали будувати лінію метро на Виноградар, встановили зв'язки між арками і зімкнули арки Подільсько-Воскресенського мостового переходу . А ще - збудували велосипедно ( Read more... )

Легендарна "зеленка" - Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна - це все олдскульні локації, які розташовані в одній місцевості, на схилах Дніпра. Київські діггери облазили їх ще на початку 2000-х, коли всі вони були закинуті і відкриті. А неофітам від тих об'єктів залишилась лише Нижня підпірна стіна - зовсім маленька ( Read more... )

З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб і кілометраж накрутити, і побачити нові місця. Бо вдома вже зовсім занудився. Ще й настрій кепський, а фотокамера в ремонті. В блог постити нічого ( Read more... )