Зміни в центрі столиці
«Все тече, все змінюється». І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і зробили новий Шулявський шляхопровід, почали будувати лінію метро на Виноградар, встановили зв'язки між арками і зімкнули арки Подільсько-Воскресенського мостового переходу . А ще - збудували велосипедно-пішохідний міст через Володимирський узвіз (так званий, «скляний міст» або «міст Кличка»). Всі ці об'єкти викликали суспільний резонанс і висвітлювались фото- і відеоблогерами. Мене ж найбільше зацікавив Шулявський міст. По ньому я робив 3 фотозвіти. А ось інші новації не збирався показувати. Хоча ледве не піддався на заклики подивитись новий пішохідний міст. Але все-таки довелося побувати у центрі столиці. Тому вирішив зробити невеличкий огляд того, що змінилось, розбавивши репортаж замальовками зі знайомих і нових локацій.
1. Центр Києва в 2019-му не впізнати.
Похмура пізня осінь з туманами створила своєрідний антураж для знімків і роздумів стосовно нового вигляду столичного центру.
2. Кругла башта №2 на Печерську. Тут все без змін.
3. В туман і без автомобілів Печерськ виглядає незвично.
4. На Московській (її ще не перейменували?) через реконструкцію заводу «Арсенал» перегородили й без того вузьку дорогу.
5. Стіни заводу увішані плакатими зі славетною історією заводу.
6. Але це виглядає як насмішка: навіть на плакаті вказано, що конструкторське бюро, яке займалось розробками в авіакосмічній галузі, тепер в історії.
7. Пройшовши далі здивувався, бо частину території заводу «Арсенал» реконструювали і відкрили для перехожих.
8. Корпус на розі, біля метро «Арсенальна» ще в процесі реконструкції.
9. Цей куточок заводу наче працює. І не реставрований.
10. Тому поки ще можна поглянути на горельєф про участь працівників «Арсеналу» в повстаннях на підтримку незаконного більшовицького перевороту і радянської влади у 1917-1918 рр.. За логікою, підлягає демонтажу. Тим паче, меморіальної дошки вже немає.
11. В принципі, й самого заводу майже не залишилось. Колишньою заводською територією тепер можна спокійно гуляти. А раніше потрапити на завод можна було хіба що по підземному дренажу.
12. В глибині території ще один корпус готується стати офісно-торговим центром. Може, збираються відкрити всю територію заводу «Арсеналу»?
13. Нова локація - парк «Аскольдова могила». Навіть пізньої осені виглядає мальовничо.
14. З оглядових майданчиків видно Дніпро в тумані.
15. Майдан Незалежності і відремонтований Будинок профспілок з працюючим годинником.
16. Чомусь здається, що він виглядає інакше, ніж був до 2014го.
17. А Володимирський узвіз точно не впізнати.
18. Тому що над дорогою з'явився «скляний» велосипедно-пішохідний оглядовий міст.
19. Правда, він не повністю «скляний». Зі скла зроблені вставки в декількох місцях. Але й це не завадило хуліганам випробувати його на міцність.
20. Східці до пам'ятника Магдебурзькому праву відремонтували.
21. Поєднання старого і нового. Наскільки органічне таке поєднання поки ще не визначився.
22. Але в ЗМІ були розмови про те що новий міст зіпсував панораму Правого берега.
23. Арка під пам'ятником Магдебурзькому праву.
24. Площа перед пам'ятником Магдебурзького права красива. Вперше там побував.
25. Похмура Набережна.
26. Вдалині видно зімкнуту арку Подільського мостового переходу без тимчасових опор.
27. Пам'ятник Магдебурзькому праву на фоні нового «скляного» мосту.
28. Новий пішохідний міст поки не зацінив. Якщо чесно, навіть знизу дивитись на нього страшно.
29. Перехрестя Хрещатику і Прорізної.
30. Постамент Ілліча вільним не буває:) Замість «Синої руки» встановили інсталяцію кулі. Мені вона нагадує підводну міну.
31. Бульвар Шевченка в залишках осінніх барв.
Ось такий оновлений центр Києва. Ставлення до нього неоднозначне. З одного боку, цікаво пройтися по колишній території заводу «Арсенал». А з іншого боку, шкода заводу. Щодо «скляного мосту», то його поява додала зручності для переходу з Хрещатого парку до парку Володимирська гірка. Але разом із тим міст не повністю скляний і виглядає більш іміджевим, ніж виправданим проектом. Можливо, було б краще вкласти кошти у добудову багатостраждальної Окружної дороги. Або у реконструкцію мосту Патона. Єдиний очевидний плюс змін - прогулюючись знайомим центром не буде мучити ностальгія. Особливо, похмурими темними осінньо-зимовими днями.
1. Центр Києва в 2019-му не впізнати.
Похмура пізня осінь з туманами створила своєрідний антураж для знімків і роздумів стосовно нового вигляду столичного центру.
2. Кругла башта №2 на Печерську. Тут все без змін.
3. В туман і без автомобілів Печерськ виглядає незвично.
4. На Московській (її ще не перейменували?) через реконструкцію заводу «Арсенал» перегородили й без того вузьку дорогу.
5. Стіни заводу увішані плакатими зі славетною історією заводу.
6. Але це виглядає як насмішка: навіть на плакаті вказано, що конструкторське бюро, яке займалось розробками в авіакосмічній галузі, тепер в історії.
7. Пройшовши далі здивувався, бо частину території заводу «Арсенал» реконструювали і відкрили для перехожих.
8. Корпус на розі, біля метро «Арсенальна» ще в процесі реконструкції.
9. Цей куточок заводу наче працює. І не реставрований.
10. Тому поки ще можна поглянути на горельєф про участь працівників «Арсеналу» в повстаннях на підтримку незаконного більшовицького перевороту і радянської влади у 1917-1918 рр.. За логікою, підлягає демонтажу. Тим паче, меморіальної дошки вже немає.
11. В принципі, й самого заводу майже не залишилось. Колишньою заводською територією тепер можна спокійно гуляти. А раніше потрапити на завод можна було хіба що по підземному дренажу.
12. В глибині території ще один корпус готується стати офісно-торговим центром. Може, збираються відкрити всю територію заводу «Арсеналу»?
13. Нова локація - парк «Аскольдова могила». Навіть пізньої осені виглядає мальовничо.
14. З оглядових майданчиків видно Дніпро в тумані.
15. Майдан Незалежності і відремонтований Будинок профспілок з працюючим годинником.
16. Чомусь здається, що він виглядає інакше, ніж був до 2014го.
17. А Володимирський узвіз точно не впізнати.
18. Тому що над дорогою з'явився «скляний» велосипедно-пішохідний оглядовий міст.
19. Правда, він не повністю «скляний». Зі скла зроблені вставки в декількох місцях. Але й це не завадило хуліганам випробувати його на міцність.
20. Східці до пам'ятника Магдебурзькому праву відремонтували.
21. Поєднання старого і нового. Наскільки органічне таке поєднання поки ще не визначився.
22. Але в ЗМІ були розмови про те що новий міст зіпсував панораму Правого берега.
23. Арка під пам'ятником Магдебурзькому праву.
24. Площа перед пам'ятником Магдебурзького права красива. Вперше там побував.
25. Похмура Набережна.
26. Вдалині видно зімкнуту арку Подільського мостового переходу без тимчасових опор.
27. Пам'ятник Магдебурзькому праву на фоні нового «скляного» мосту.
28. Новий пішохідний міст поки не зацінив. Якщо чесно, навіть знизу дивитись на нього страшно.
29. Перехрестя Хрещатику і Прорізної.
30. Постамент Ілліча вільним не буває:) Замість «Синої руки» встановили інсталяцію кулі. Мені вона нагадує підводну міну.
31. Бульвар Шевченка в залишках осінніх барв.
Ось такий оновлений центр Києва. Ставлення до нього неоднозначне. З одного боку, цікаво пройтися по колишній території заводу «Арсенал». А з іншого боку, шкода заводу. Щодо «скляного мосту», то його поява додала зручності для переходу з Хрещатого парку до парку Володимирська гірка. Але разом із тим міст не повністю скляний і виглядає більш іміджевим, ніж виправданим проектом. Можливо, було б краще вкласти кошти у добудову багатостраждальної Окружної дороги. Або у реконструкцію мосту Патона. Єдиний очевидний плюс змін - прогулюючись знайомим центром не буде мучити ностальгія. Особливо, похмурими темними осінньо-зимовими днями.