Якось зовсім інакше звучить кожне слово в цій цитаті.
“Немає жодної людини, що була б сама по собі, як острів; кожна людина - це грудка землі, частка суходолу. Коли камінь змиває морем із узбережжя, малішає Європа, так само, як і тоді, коли вода поглинає цілу скелю, чи оселю твого друга, або твою власну: тому із смертю кожної людини малішаю і я, бо
(
Read more... )