Хто не знає - у мене непогана пам'ять, особливо чудова зорова пам'ять. Як кажуть американці, це дар і прокляття. Особливо добре я запам'ятовую обличчя. Вчора бачила в метро одного тітушку. Ну такого, друга тітушки.
20-го лютого в лікарню №9 з майдану привезли тіушку. Думали хтось зі своїх. Дорогою перевірили кишені - там купа таблеток, він сам був ( Read more... )

Господь довготерпеливий, і багатомилостивий (Числа 14:18)
Українці, хоч і мега-круті, але їм до Бога далеко. Вони теж довготерпеливі і багатомилостиві. Але звісно, як люди, мають певну межу.
За тиждень до 19 січня я написала: «Поплакала. І розумію, що я поплачу, а хтось почне заливати пальне до пляшок з під пива. І влада робить все, щоб цього не ( Read more... )

( Read more... )

Страх! Коли дивишся на все це - таке враження, що читаєш плани Сталіна по знищенню Софійського собору. Ці люди настільки далекі від Києва, природи, естетики ба навіть здорового глузду. Варварство - ось правильне слово ( Read more... )

Цією дорогою я ходжу мінімум двічі на тиждень. Від метро Хрещатик по вулиці поки що Інститутській до перетину з Шовковичною. І досі мені робиться зле, коли дивлюсь на той дах, з якого беркут кидав у нас гранати і стріляли снайпери.
(фото клікабельні, можна трохи наблизити, але якість слабенька)
( Read more... )

Упокой Господи душу раба твого Романа і даруй йому царство небесне.

Click to view

Click to view

Click to view

Кажуть що "прокинутись, коли всі інші сплять - трагедія".
Не знаю, чи спали ми взагалі. Не знаю, чи можна було спати, коли вбивали Ігоря Индила, коли ґвалтували Врадіївку, коли нападали на журналістів, забирали бізнес, вбивали на рибалці, збивали мажорними автомобілями.
Хтось прокинувся давно, хтось 22-го грудня, хтось 30-го. Дехто таки прокинувся ( Read more... )

Click to view

Прошу слів підтримки. Бо якось так накриває, нема сил

( Read more... )