Міраж

[mala_murashka]

Ти поряд... Я відчуваю тепло твого подиху, вдихаю твій запах і в задоволенні закриваю очі. Я відчуваю дотик твоїх рук і по тілу пробігають мурашки. Не від холоду, від твого тепла. Хочеться, щоб ти не відпускав мене з своїх обіймів. Тремчу з боязні , що ти забереш свою руку і зникне приємне солодко-приємне відчуття. Торкаюсь твої вуст і боюсь, що

Comments

[dyadechko_volyn]

тобі треба писати.

[mala_murashka]

Для того , щоб писати треба пережити...

[dyadechko_volyn]

я розумію.

Чарівно

[sorry_gregory]

написано! :)Чим мені подобаються дівчата, так це своєю безпосередністю. Навіть у віртуальному середовищі, де можна повдавати зі себе бозна що, відвертвертість у змальовуванні власних почуттів завше викликає симптію. Навіть у найзатятіших, идейних парубків. Останні, властиво, і вимріюють собі таких ніжних та чуттєвих дівчат. :)

Re: Чарівно

[mala_murashka]

Ага, крутяться біля моделей, а одружуються на "сіреньких мишках", а потім питають самі у себе: "і що я в ній знайшов?"

[mula_ganna]

щиро і чуттєво. гарно

[mala_murashka]

дякую

[sone4k0]

Так глибоко і влучно, але без втрати чуттєвості:)))

+1

[smijana]

Вірю. (за Станіславським :) )

До речі, таке от найважче дається до описання.. кажуть, хто взмозі висловити як він палає - той охоплений заслабким вогнем, але якщо комусь вдається все-таки щиро і .. заворожуюче висловити оте палання, то це викликає повагу і захоплення.
:)

Re: +1

[mala_murashka]

Та в мене біда інколи буває висловити свої думки-почуття вголос. От хочеться сказати, а не можу. Ще написати, то так-сяк. А може інколи і слова зайві;)

Re: +1

[smijana]

Знайомо. :)
Пишеш - і слова такі різні знаходяться, а в житті - лише красномовно мовчиш бо слів немає.. :) але ж хотілося б звідати те непроявлене і невидиме, що відчуваєш.
Тут все-таки інколи і справді краще не в мікрофон, а через інфрачервоний порт. Безмовний, але з приймачем котрий вловлює твою безмовність. :)