Спадщина. Великі Межирічі. Палац Стецьких. Експедиція 2017 року.
Продовжимо нашу розповідь про Межирічі…
Отже, з 1773 року власником села став Ян Казімеж Стецький, який у 1793-1800 роках збудував тут власний маєток. Існують дві точки зору, яким чином Стецький отримав маєток. За першою, він придбав його від Францішека Фердинанда Любомирського, за другою - виграв у карти в пана Яблоновського.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Згодом маєток успадкував Ян Юзеф Стецький (учасник повстання 1831 року). Через причетність до антиросійської діяльності Людвік Стецький не зміг успадкувати родинний маєток, тому той був конфіскований і на декілька десятиліть перетворився на казенне містечко. Після амністії, дарованої імператором Олександром II, маєток повернули Генрикові Стецькому, який подарував його Вітольдові Стецькому. Далі маєток перейшов у власність до Адама Стецького, а потім до Юзефа Стецького, який володів ним до 1939 року.
єдине що осталось автентичне в відремонтованому лівому флігелі
Після Другої світової війни маєток Стецьких пристосували під інтернат. Зараз приміщення палацу є в аварійному стані, але підпорядковуються спецшколі-інтернату КЗ "Великомежиріцька спеціальна ЗОШ-інтернат I-II ступенів" Рівненської обласної ради. Раніше це була школа-інтернат для розумово відсталих дітей (допоміжна школа-інтернат). Завідує цією установою Соломчук Павло Іванович, який дуже привітно зустрів нас та провів екскурсію навкруги палацу та в середині. Також він допоміг організувати наш доступ до храму, про який проект розповідав в попередній статті.
Підемо в середину палацу
Палацовий ансамбль створено в кінці XVIII століття за проектом італійця Д. Мерліні - придворного архітектора польського короля Станіслава-Августа. Розташування на рельєфі та просторова композиція будівель типові для часу будівництва і втілюють принципи архітектури класицизму. Ансамбль складається з головної споруди - палацу - та двох симетрично розміщених флігелів, з’єднаних з палацом двома напіввідкритими галереями, кожна з яких у плані утворює чверть кола. Завдяки цьому перед головним фасадом палацу створено великий курдонер.
Палац (1788) - двоповерхова, прямокутна в плані (45,2:19,6 м) і витягнута в напрямку південь-північ цегляна будівля, перекрита чотирисхилим дахом. Композиційна вісь ансамблю, яка одночасно є визначальною і ділить внутрішнє розпланування палацу, підкреслена на головному (східному) його фасаді чотириколонним портиком іонічного ордера, увінчаним розвиненим антаблементом з трикутним фронтоном. Фасад фланкують два ризаліти, в яких розміщено сходи, пов’язані з перехідними галереями. Палац мав французьку систему розташування кімнат. Ядром композиції є великий бальний зал, який на парковому фасаді відображений центральним ризалітом, прикрашеним шестиколонним портиком коринфського ордера. Парадна зала знаходилася на другому поверсі; стіни на сходах розмальовані виглядами руїн старого замка, а стелю прикрашало зображення нового палацу. Головна зала оздоблена в бароковому стилі, тут до тепер збереглася ліпнина й архітектурні деталі. Також у приміщеннях 2-го поверху збереглося ліпне декоративне оздоблення, що має неабияку художню цінність. Характерним є класицистичний декор парадного залу - фриз, обрамлення фільонок, рамки барельєфних панно, “роги достатку”, театральні маски таїн. Внутрішнє розпланування палацу має змішаний характер: у ньому поєднується раціональний зв’язок помешкань через невеликі зручні переходи з елементами анфіладного зв’язку, який переважає на 2-му, парадному поверсі.
Що би дістатись другої частини палацу довелось ждати завгоспа, но це було варто того...
Флігелі (південний та симетричний йому північний) - це прямокутні в плані, витягнуті в напрямку південь - північ, двоповерхові цегляні будівлі з двосхилими дахами. Архітектурне оздоблення флігелів значно скромніше, ніж палацу, що обумовлено їхнім другорядним значенням. Основні елементи композиції фасадів - вдалі пропорції членувань і чіткий ритм прямокутних вікон 2-го поверху з горизонтальними сандриками та підвіконнями на кронштейнах.
Перехідні галереї (південна та симетрична їй північна) - одноповерхові цегляні споруди, перекриті невисокими двосхилими дахами. Вони складаються з двох паралельних стін, які в плані утворюють чверть кола. Одна з них (коло меншого радіуса), що звернена в бік курдонера перед головним фасадом палацу, прорізана трьома великими прямокутними отворами, обрамленими колонами тосканського ордера Стіна, звернена в бік парку (коло більшого радіуса), ззовні укріплена двома невеликими контрфорсами.
перед тим як дивитися далі, перегорніть фотографії назад і вдивіться ще раз в замазану багаторічними шарами побілки ліпнину і погляньте, що під тією побілкою може бути - далі тільки маленька частина, дбайливо, хоча може і невміло розчищена від багаторічних нашарувань в кабінеті завгоспа ...
старий паркет та сходи
У склад маєтку також входили парк із ботанічним садом і штучним ставом, будинки для челяді, стайня, псарня, фільварки, храм із родовим склепом.
В саду, недалеко від палацу розташовувалась будівля театру на кілька сотень глядачів. Тут виступали актори аматори, хоча іноді це були гастрольні трупи. Окрім, того в маєтку діяла музична капела та оркестр.
Маєтковий парк (архітектор Шимон Богуміл Цуг), закладений у ландшафтному стилі, прикрашав штучний став і ботанічний сад з оранжереями.
Будинки для челяді розташовувались неподалік від палацу і серед місцевих мешканців називались «чворки».
У стайнях маєтку утримували більше сотні чистокровних англійських і турецьких скакунів за якими доглядали конюхи німецького походження. До тепер ці будови не збереглись.
До маєткової економії входило декілька фільварків, найбільший з них знаходився в с. Новини, де розміщувалась лісопильня. Окрім цього, наймані працівники займались скотарством і землеробством.
Ансамбль садиби у Великих Межирічах - унікальна для Рівненщини видатна пам’ятка цивільної архітектури кінця XVIII століття.
план парку та малюнок Наполеона Орди
поштівка
Погляд на останок
Ось такий він - палац Стецьких, один з небагатьох, що донесли свою автентичність до наших днів і стоїть ще без глибокої руїни, хоча сліди її вже закарбувалися на його стінах. Звичайно ж, навчальний заклад не може утримувати такий палац, хоча і намагається в міру своїх сил, мізерної допомоги від держави та допомоги від волонтерів. Мрія директора, інвестор, який вкладеться в відновлення палацу взявши його під свою опіку і зробивши там музей. Для дітей же, допоможе відновити правий флігель під класи або житлове приміщення, як це зробили з лівим.
Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Маєток_Стецьких
http://www.pslava.info/VelykiMezhyrichiS_SadybaGrafivSteckyx,196078.html
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Twitter
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.
Отже, з 1773 року власником села став Ян Казімеж Стецький, який у 1793-1800 роках збудував тут власний маєток. Існують дві точки зору, яким чином Стецький отримав маєток. За першою, він придбав його від Францішека Фердинанда Любомирського, за другою - виграв у карти в пана Яблоновського.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Згодом маєток успадкував Ян Юзеф Стецький (учасник повстання 1831 року). Через причетність до антиросійської діяльності Людвік Стецький не зміг успадкувати родинний маєток, тому той був конфіскований і на декілька десятиліть перетворився на казенне містечко. Після амністії, дарованої імператором Олександром II, маєток повернули Генрикові Стецькому, який подарував його Вітольдові Стецькому. Далі маєток перейшов у власність до Адама Стецького, а потім до Юзефа Стецького, який володів ним до 1939 року.
єдине що осталось автентичне в відремонтованому лівому флігелі
Після Другої світової війни маєток Стецьких пристосували під інтернат. Зараз приміщення палацу є в аварійному стані, але підпорядковуються спецшколі-інтернату КЗ "Великомежиріцька спеціальна ЗОШ-інтернат I-II ступенів" Рівненської обласної ради. Раніше це була школа-інтернат для розумово відсталих дітей (допоміжна школа-інтернат). Завідує цією установою Соломчук Павло Іванович, який дуже привітно зустрів нас та провів екскурсію навкруги палацу та в середині. Також він допоміг організувати наш доступ до храму, про який проект розповідав в попередній статті.
Підемо в середину палацу
Палацовий ансамбль створено в кінці XVIII століття за проектом італійця Д. Мерліні - придворного архітектора польського короля Станіслава-Августа. Розташування на рельєфі та просторова композиція будівель типові для часу будівництва і втілюють принципи архітектури класицизму. Ансамбль складається з головної споруди - палацу - та двох симетрично розміщених флігелів, з’єднаних з палацом двома напіввідкритими галереями, кожна з яких у плані утворює чверть кола. Завдяки цьому перед головним фасадом палацу створено великий курдонер.
Палац (1788) - двоповерхова, прямокутна в плані (45,2:19,6 м) і витягнута в напрямку південь-північ цегляна будівля, перекрита чотирисхилим дахом. Композиційна вісь ансамблю, яка одночасно є визначальною і ділить внутрішнє розпланування палацу, підкреслена на головному (східному) його фасаді чотириколонним портиком іонічного ордера, увінчаним розвиненим антаблементом з трикутним фронтоном. Фасад фланкують два ризаліти, в яких розміщено сходи, пов’язані з перехідними галереями. Палац мав французьку систему розташування кімнат. Ядром композиції є великий бальний зал, який на парковому фасаді відображений центральним ризалітом, прикрашеним шестиколонним портиком коринфського ордера. Парадна зала знаходилася на другому поверсі; стіни на сходах розмальовані виглядами руїн старого замка, а стелю прикрашало зображення нового палацу. Головна зала оздоблена в бароковому стилі, тут до тепер збереглася ліпнина й архітектурні деталі. Також у приміщеннях 2-го поверху збереглося ліпне декоративне оздоблення, що має неабияку художню цінність. Характерним є класицистичний декор парадного залу - фриз, обрамлення фільонок, рамки барельєфних панно, “роги достатку”, театральні маски таїн. Внутрішнє розпланування палацу має змішаний характер: у ньому поєднується раціональний зв’язок помешкань через невеликі зручні переходи з елементами анфіладного зв’язку, який переважає на 2-му, парадному поверсі.
Що би дістатись другої частини палацу довелось ждати завгоспа, но це було варто того...
Флігелі (південний та симетричний йому північний) - це прямокутні в плані, витягнуті в напрямку південь - північ, двоповерхові цегляні будівлі з двосхилими дахами. Архітектурне оздоблення флігелів значно скромніше, ніж палацу, що обумовлено їхнім другорядним значенням. Основні елементи композиції фасадів - вдалі пропорції членувань і чіткий ритм прямокутних вікон 2-го поверху з горизонтальними сандриками та підвіконнями на кронштейнах.
Перехідні галереї (південна та симетрична їй північна) - одноповерхові цегляні споруди, перекриті невисокими двосхилими дахами. Вони складаються з двох паралельних стін, які в плані утворюють чверть кола. Одна з них (коло меншого радіуса), що звернена в бік курдонера перед головним фасадом палацу, прорізана трьома великими прямокутними отворами, обрамленими колонами тосканського ордера Стіна, звернена в бік парку (коло більшого радіуса), ззовні укріплена двома невеликими контрфорсами.
перед тим як дивитися далі, перегорніть фотографії назад і вдивіться ще раз в замазану багаторічними шарами побілки ліпнину і погляньте, що під тією побілкою може бути - далі тільки маленька частина, дбайливо, хоча може і невміло розчищена від багаторічних нашарувань в кабінеті завгоспа ...
старий паркет та сходи
У склад маєтку також входили парк із ботанічним садом і штучним ставом, будинки для челяді, стайня, псарня, фільварки, храм із родовим склепом.
В саду, недалеко від палацу розташовувалась будівля театру на кілька сотень глядачів. Тут виступали актори аматори, хоча іноді це були гастрольні трупи. Окрім, того в маєтку діяла музична капела та оркестр.
Маєтковий парк (архітектор Шимон Богуміл Цуг), закладений у ландшафтному стилі, прикрашав штучний став і ботанічний сад з оранжереями.
Будинки для челяді розташовувались неподалік від палацу і серед місцевих мешканців називались «чворки».
У стайнях маєтку утримували більше сотні чистокровних англійських і турецьких скакунів за якими доглядали конюхи німецького походження. До тепер ці будови не збереглись.
До маєткової економії входило декілька фільварків, найбільший з них знаходився в с. Новини, де розміщувалась лісопильня. Окрім цього, наймані працівники займались скотарством і землеробством.
Ансамбль садиби у Великих Межирічах - унікальна для Рівненщини видатна пам’ятка цивільної архітектури кінця XVIII століття.
план парку та малюнок Наполеона Орди
поштівка
Погляд на останок
Ось такий він - палац Стецьких, один з небагатьох, що донесли свою автентичність до наших днів і стоїть ще без глибокої руїни, хоча сліди її вже закарбувалися на його стінах. Звичайно ж, навчальний заклад не може утримувати такий палац, хоча і намагається в міру своїх сил, мізерної допомоги від держави та допомоги від волонтерів. Мрія директора, інвестор, який вкладеться в відновлення палацу взявши його під свою опіку і зробивши там музей. Для дітей же, допоможе відновити правий флігель під класи або житлове приміщення, як це зробили з лівим.
Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Маєток_Стецьких
http://www.pslava.info/VelykiMezhyrichiS_SadybaGrafivSteckyx,196078.html
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції та існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини та нашого проєкту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина”.
Підписуйтесь на сторінки проєкту на:
Patreon
Технічні партнери проєкту:
найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів та багато якого іншого обладнання в Україні
та
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.
ну як то, так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won't hurt with our project! Come on! It's only a dollar!
P R E S S ===>>>
and support us!
P.S. ПРОЕКТ НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ ЗБОРОМ КОШТІВ І ПОЖЕРТВ НА РЕМОНТИ, РЕСТАВРАЦІЇ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ, ПРО ЯКІ МИ РОЗПОВІДАЛИ ТА РОЗПОВІДАЄМО У СВОЇХ СТАТТЯХ.
Це є прерогативою місцевих органів, громад, громадських об'єднань чи благодійних фондів.