Jun 14, 2009 14:59
Твоїми губами
Прокрадається червень
Неспішно
Мурашками
Пошепки
Кошлаті ночі
Задушливі
Захлинаються
Хвилями
І черешнями слів
Ти збираєш
Зашорені промені
У свої кришнаїтські
Повіки
М’якими долонями
Згрібаєш шовк
І
І тікаєш
Навпочіпки
Боячись прокинутись
08.06.09
з розплющеними очима,
внутрішнє,
моє,
вірш
Leave a comment
Comments 12
відчувається кожне слово, кожна буква...
Reply
Reply
Reply
може кидати мені прозу і перекваліфіковуватися? ;)
Reply
Reply
Reply
Reply
хоч би хтось покритикував...
Reply
Reply
Reply
Leave a comment