184 км. Київ-Житомир 1: lyoshko

lyoshko

184 км. Київ-Житомир 1

Mar 01, 2013 21:46

Був День Незалежності. Попереду 3 вихідних. darker_0_o і lyoshko надумали поїхати до Житомира.

1. 06:35, ми на окружній.

2. Попереду у нас було, для початку, 33 кілометри житомирської траси. Машин поки небагато, широченні узбіччя і рівний асфальт, можна було їхати 25-30 км/год.

3. р. Ірпінь

4. Київ вже далеко

5. Білка біля траси:)

6. Село 0101314?:)

7. Місцями їхали доріжками біля траси

8. Місцями там було незручно їхати

9. Місцями у нас двох була половина траси. На житомирці досі йде ремонт, хоч Євро закінчилось.

10. Звертаємо з траси і о 08:40 приїжджаємо до Садиби фон Мекк у Копилові

11. Садиба в занедбаному стані

12.

13. 08:50, вже всі проснулися і їдуть з Києва копати картоплю гуляти три дні. Всі в Житомир! А ми своєю виділеною половиною траси ще недовго проїдемо до грунтової дороги на Макарів

14.

15. 09:15. Сніданок в чудовому лісі

16. 09:50. Макарів

17.

18. Центральна площа

19. До Євро готові

20. До виборів теж

21.

22.

23. Бульварчик

24. Заправились у бюветі і поїхали далі на захід

25. Біля Наливайківки розташований аеродром "Аеропракт". 10:30. Заїхали глянути як літають літаки, але було ще рано і там ще тільки збирались почати готуватись до польотів:)

26.

27. Проїхали біля новозбудованої підстанції 750 кВ "Київська"

28. Ще не повністю добудована, але це єдина побудована за часів незалежності підстанція такого маштабу

29. А далі були просто села

30. Ліси хвойні

31. Ліси листяні. Тут ми просто крутили педалі і їхали, час від часу дивуючись що вже намотали більше 70 кілометрів

32. О 12:10 зробили собі відпочинок у с. Білка, на межі Київської і Житомирської областей, біля мальовничого ставка

33. Мівіну з собою взяли, а посуд для неї забули. Миску по дорозі купили, а про виделку не подумали. Їли підручними засобами:)

34. Через 40 хвилин виїхали далі, лісами і селами

35. Ще 11 кілометрів ми проїхали набридливою одноманітною бетонкою. Тух-тух-тух-тух-тух

36. Звідки звернули на Радомишль

37. Нарешті гарна рівна дорога!

38. Вперше перетинаємо р. Тетерів

39. 14:24. Центр Радомишля

40. В центрі окрім церкви нічого цікавого не знайшлось

41. Тому поїхали до Радомишльського пивзаводу, де відвідали фірмовий кіоск

42. О 15:00 були в замку Радомисль

43. Замок перебудований зі старого млину. Місце взагалі історичне і цікаве

44. Але ми цікавістю місця не перейнялись, бо на екскурсію не сходили (довго було чекати і довга екскурсія), перейнялись лиш красою

45.

46.

47. Відпочиваємо

48. Радомишль і Радомисль

49. А далі були села, ліси і поля, і багато-багато бруківки. Десь там ми зрозуміли, що з води у нас лишилось тільки пиво:) А магазини там не такі часті, як хотілося б.

50.

51. с. Городське. Тут у нас був вибір яким берегом Тетерева їхати далі. Вирішили лівим, і досі ж не знаємо чи це було правильно. Хто вгадає нащо підперті паркани?:)

52. Переїжджаємо Тетерів

53. 16:56. На роздоріжжі. Тут ми протупили і повелись на кращу дорогу, яка взагалі вела у напрямку Києва:)

54. Ми про це зрозуміли лише десь коли знайшли гарний кар'єр. Вже вирішили не вертатись, а доїхати до траси (таким чином віддалившись від Житомира). Покупались у кар'єрі, стало легше)

55. О 17:36 виїхали на трасу

56. Парад катків. Ми так звісно не планували, але довелось ще 11 кілометрів їхати трасою, аж до повороту на Коростишів. Зробили це максимально швидко.

57. 18:06 і ми вже у Коростишеві

58. Це місто гранітокопальників, на вулицях куди не глянь валяється граніт!

59.

60. Затоплений гранітний кар'єр

61.

62. Міст через р. Тетерів

63.

64. Парк скульптур. Вже не було часу його роздивлятися, поспішали у Житомир

65. Охохохох. Хто ж знав що по окружній було б краще їхати. аніж напряму? Горбата дорога, нам десь туди, на горизонт. Це була найскладніша ділянка нашої мандрівки

66. 19:08. Нарешті траса!

67. На трасі сили їхати є, їдемо знову 25-30 км/год. Вечір, вже машин мало, узбіччя шикарне, асфальт рівний, краса!

68. Глибочицька розв'язка перед Житомиром

69. Мальовнича така, цікава, і величезна

70. Фффхух! 19:43, знак Житомир

Ми ж мали у Житомирі заночувати у квартирі, вже ж її й замовили завчасно на 2 ночі, але всю другу половину дня господарка трубку не брала і взагалі вона свиня. Тому ми і в Житомир більше поспішали, тому ми ще й не знали де ночувати будемо.

71. Їдемо до центру, мо ж щось по дорозі придумається

72. 20:10, темнішає. Знаходимо біля вокзалу актуальний стовп. Дзвонимо - скрізь зайнято! Ніби весь Київ у Житомир приїхав. Один дядько таки пропонує поганеньку квартирку, запрошує зустрітися біля пам'ятника Шелушкову. Точніше адресу казати не захотів

73. Ось ми під пам'ятником. Темно, ледве видно що там написано. Ой, то не Шелушков. Біда, їдемо ще два квартали!

74. Ага, ось Шелушков. Десь там збоку підписаний.

Чекали ми того дядьку 20 хвилин, трубку не брав, а потім трубку таки взяв і повідомив, що квартира, як виявилось, зайнята. Ох. Тяжко у Жидомирі поселитись.

Подзвонили за ще якимось номером, там знайшлась квартира, але з умовою що ми вдень квартиру звільнимо а ввечері знову повернемось. Ну, хай так.

75. Поки чекали чувака, я ще оглядове коло проїхав. Пішохідна вулиця Михайлівська