чарівна скрипка... та ін.

Feb 13, 2008 00:30

Коли мені було десь рочків 11, їздив з нами на конкурс один скрипаль... Сам досить привабливий хлопчина, з композитор, а як акомпаніював свою пісню "Молитва" на слова Лермонтова, коли наша Оксанка співала.... ледве ф-но не розвалив! Втім, з усіх інструментів його коханням була скрипка... Де б він не йшов, завжди з собою був футляр; й навіть не те ( Read more... )

життя, те що замете піском, туга, двійко нас..., на душі, емоції

Leave a comment

Comments 4

(The comment has been removed)

litavycia February 14 2008, 12:45:34 UTC
дякую.. :)
все нормально, втрату вже пережито..) тепер за вікном хмари змінились на сонечко, сподіваюсь що таки закон маятника спрацює :)

дякую за підтримку й за те що витерпіли ту мороку з її пошуком..))

Reply


Розуміння hajdamaka February 13 2008, 10:56:21 UTC
Колись, років напевно 8-9 тому пішла я у свій перший похід. В кримські гори. У всій групі я була наймолодша (найстаршому хлопцю - 18), зі своїми бздиками, і хоча були там цікаві люди, з якими я спілкувалась, навіть один романтичний хлопчик, в якого я закохалася, але загалом мені було досить важко і самотньо. І от був один чарівний сонячний день, ми влаштували днівку-відпочинок. Хлопець, в якого я закохалася і з яким ми вже 4 дні (а в 12 років - це дуже багато, тим паче в таких обставинах) ніби як зустрічалися (принаймні гуляли за руки під місяцем, дивилися один на одного закоханим поглядом і лежали в обнімку) дістає з великого рюкзака фотоальбом і починає хвалитися своєю коханою дівчиною та її фотографіями: як він її любить, яка вона у нього красива, як він за нею сумує, ось цілий альбом з собою носить... Мені було боляче. Дуже. Але я тяжію скоріше до приховування емоцій у собі, аніж до вияву їх назовні на очах у інших. Тому я собі тихенько пішла прогулятися на річку (а гірські річки дуже мілкі, особливо влітку в Криму, і все дно ( ... )

Reply


brodja4uj_pes February 13 2008, 13:27:52 UTC
Привiт, це дiвоча розмова, я не туди всунувся??? менi соромно... але дiвчатка ,не сумуйте все буде добренько, все тече все змiнютьєся, та шо вам розповiдати ви все чудово розумiєте, просто iнодi буває сумно, але це також треба, маємо час задуматись над тим чого хочемо чи про то, чого потребуємо... шото я розiйшовся... але все буде гаразд, шановi. мене не тут не було , повештався далi...

Reply

litavycia February 25 2008, 17:07:03 UTC
дякую :) ти мав рацію - втрати дають нам час та привід задуматись над життям... а знахідки втраченого - над тим, що в цьому житті варто змінити :)

сопілка знайшлась :)
ще раз дякую за підтримку

Reply


Leave a comment

Up