-
Підсвідомість ховає в собі невідомість
Телефон на фоні дзвонить
каже, тебе не було ніколи
я не пам"ятаю.
ти є чи немає?
Телефон на фоні дзвонить.
каже, тебе не було ніколи.
може, ми не були знайомі.
твій голос і запах мені невідомі.
Мої думки десь далеко
я не розумію слів
не хочу чути нічого
падаю в тривимірність снів. -
Наболіло. або про Те, що навколо. або Розширюю кола.
ВЧОРА: 1) "Реквієм" Моцарта у стінах костьолу звучав так божественно, що хотілося померти.
2) завершила малюнок.
3) ненавиджу людей, які слухати, як люди триндять по телефону по три години.
СЬОГОДНІ: 1) Психотерапевти нічого не тямлять у цьому житті.
2) Намагалася влаштуватися на роботу в зоопарку. Безнадійно.
3) У мене обмежене оточення. І ніщо ( Read more... ) -
Нікому. Ні крапку!
Закохатися у тебе ще раз
Загубити сюжетну лінію фраз
Забути раз і назавжди
Ким я можу бути зараз, завтра, завжди.
Людина, яку ти любиш,
Складається лише з води.
Ми з тобою зрлоблені з одного тіста-змісту
Речення за реченням
Крапка. Заперечення.
Існування має сенс
Не має значення
Твоє призначення
Я хочу знати,
Хто тобі, навіщо
І без кого ти не можеш спати.
-
Джазовий безмір. ....Лофт
Сьогодні 14 листопада. Температура повітря +20. На газонах порозквітали маргаритки !!! Ядерна осінь? Природні аномалії? Це весело!
Позавчора був концерт тріо Джона Сармана у філармонії. А потім джем у вроцлавському джаз клубі "Лофт" ! Сім годин джазу! А потім дорога додому крізь дощ, який зовсім не мав тоді значення. Бо неможливо заснути до ( Read more... ) -
надвразлива, чому.. бо Україна
Я стала надто вразливою. Дивуюсь собі. Плачу з будь-якого приводу. Сильні емоції одразу витікають у сльози. Такого не було вже давно.
Сьогодні у Вроцлаві виступав ансамбль українського народного танцю "Пролісок" із мого рідного міста Кіровограда.
Певно, мене виховували у настільки сильному патріотизмі і настільки високій національній свідомості, ( Read more... ) -
НЕ беріть дурного в голову!
малюнки. тепер вони живуть. вийшли з-під моїх пальців і ще зовсім не знають, у який світ вони прийшли. вони навіть дихають так само, як я. не розумію деяких значень. мене лякають відстані, навіть маленькі. бо вони колючі. мабуть. де я була минулої осені? зовсім поряд. а ніхто не знав. минуло 288 світлових днів.а може і більше.
( Read more... ) -
Не очікуйте занадто багато від кінця світу.doc
Мурашки бігають по тілу, мов стадо буйволів. Сигнали надходять, пульсуючи від кінчиків пальців рук до кінчиків пальців ніг. Знаходжусь у фазі звикання до нових запахів, звуків, дотиків, відчуттів, клопотів, почуттів, настроїв. Далеко від тих, кого страшенно люблю, від кого психологічно залежу. Міцно закривши очі, глибоко, великими порціями вдихаю ( Read more... ) -
So close no matter how far
Переді мною стоїть годинник. Він стоїть. На столі. Час спить. Час робить вигляд, що спить. Наші маніяки в таку рань теж ще сплять. Солодко. Обійнявши себе за талію. А місцеві бездомні читають у своїх сховках книжки при лякливому світлі місяця. Це таємні інтелігенти. У них є все. Їм вистачає навіть половини місяця, щоб зануритися у озеро значень. ( Read more... ) -
Кожна бабця повинна мати драбину
20.09.2010 під лозунгом
Хто любить їздити останніми трамваями?
А везти додому булочки?
А відчиняти двері жебракові-інвалідові?
А ходити нічними паркінгами?
А тиждень перебувати у невідомості?
А звіряти міські краєвиди із маршрутами на мапі?
А шукати власного гніздечка?
А прислухатися до сусідів за стіною?
А пити трав’яний чай?
А ( Read more... )
