"Від Різдва до Йордану": Чернівці, 20.01.2013
*ховає від сорому обличчя*
Я більше не буду! Чесно-пречесно! Це вже ТОЧНО останній раз - до наступного року!
Бачите, зовсім вже з своїми маланками оскаженіла.
Десять штук. Десять. Протягом 20 днів 2013 року. Терміново викликайте хтось 103 Книгу рекордів України, бо ну самі розумієте. :о)
Та шуткую, шуткую. Маланки мене радують, чому б не покататися?
Сьогоднішні - таки останні.
Як пафосний хіпстер, я можу казати, що була на фестивалі "Від Різдва до Йордану" у чернівецькому скансені задовго до того, як він став популярним.
Я ще пам'ятаю ті часи, коли глядачів тут було чи не менше ніж артистів.
(До речі, саме з тих далеких вже часів я пам'ятаю і конец з Ванчиківців (Vancicăuții Mari)...
Click to view
...і веселу маланку з Шебутинців на Сокирянщині. Вони знову були у скансені - і молодці.
Були сьогодні і нові, ще небачені раніше маланки. Хоррроше відкриття - Колінків з Городенківщини (Прикарпаття). Це не ведмеді. Це діди. Їх в церкву не пускають.
(біля церкви з Драчинців якраз піп благословляв на коляду). А дідам не можна: бо, бачте, вони такі, що там ще щось вкрадуть. Або перевернуть. То не можна.
З церковної дахівки і так пар йшов, вперше атке бачила (це ж не класичний ґонт, правда? А що тоді так парує?)
Хоча переважно сьогодні всі були самі свої - і мене впізнавали, і я їх. Ну а спробуй Кіцманьську "А калину не вербу" не пізнай!
З маланкою з Бурдюка (Кельменеччина) познайомилася лише в четвер, але теж вже знайома.
Як і з " Гіочелом" з Горбової.
А от з публіки знала значно меншу кількість людей. Але й там з десяток знайомих набрався :о)
Давайте я зразу критично-аналітичне всяке скажу - і покінчу з цим.
Безкоштовний сноут'юбінг від найнижчого гірськолижного курорту в Україні в Горбовій - це круто (хоча дітлашня там за ці наворочені покришки ледь не билася).
Але зі старих фестивальних фішок дуже не вистачало і парадної колони учасників,
(цей та подібні кадри - це не колона йде, це я за маланкарями, що гуляють, бігаю),
і канонічних вже маланкувань-щедрувань-посівань, котрі кожного року відбувалися біля кожної хати в музеї. Дуже яскравий був звичай, цьогоріч йому послідували лише кілька маланкарських колективів,
а всі інші, не маланкарські (Хотин, Новодністровськ, Чернівці, Путила і так далі) благолєпно стояли биту годину біля церкви і слухали молитов.
Мало того, жінка з ПГМ бігала в той час аж на маланкарську половину музею (протилежну від церкви, це далеченько) і заставляла всіх припиняти музику: бо ж там хористи моляться. Це дуже неприємно вразило.
Не можна з музикою? Не біда, маланкарі і без музики дають жару.
"Жид" з Кіцманя он годинниками приторговував (крадькома, бо не мав ліцензії):
Годинники справді були на будь-який смак (самий класний, кишеньковий, не продавався, а шкода).
Зегарек для дєвочки нікому не потрібний?
Ну або хоч якийсь?
Поки поруч йшла гаряча торгівля, біля пересувної кухні вже запахло смаженим: ну це ж Кіцмань, ну вони ж скрізь картоплю з тостами смажать. Війна війною, маланка маланкою, а обід за розкладом.
Кухня - як не дивно - таки не автентична, але зроблена за старими зразками австрійських польових кухонь часів Першої світової.
Нє, кіцманчани, ви супер. навіть якщо і я не зрозуміла вашого "Дзідзя".
Так що може 1 квітня (у всесвітній день птахів) знову на вас подивлюся. Або під час 600-річчя вашого міста улітку. (Як в цей пост зайдете, передайте мені привіт у коментарях :о))
Женька, ти теж. Вова може не передавати :о)
Коротше, ДУЖЕ не вистачало параду, ДУЖЕ-ДУЖЕ не вистачало вже звичних стендів зі старими маланкарськими костюмами з сільських і районних музеїв (ну правда ж класні речі були!) - і ДУЖЕ-ДУЖЕ-ДУЖЕ не вистачало колядувань і танців у дворах бідного, багатого селян та середняка.
Завжди були, поверніть танці народу!
Приманкою для мене були ще ватри: я жодної раніше не бачила. Ну, хоч це. Але підпалили їх ледь не крадькома, під час офігенного виступу Кіцманю, - і згоріли обидві копиці буквально за лічені хвилини.
І хоч би один маланкар в той час біля них крутився - ну для кадру!
Так що довелося мені позувати :о).
Знімали чернівецькі вікінги :о)
А далі я дістаю весь напалм, який маю. Бо далі будуть Вашківці (вони насправді були ДО Кіцманю, алде зараз, зараз...)
Дітки-колядники, звичайно, не винні.
Але Вашківці повторили свій коронний фінт вухами вже ВТРЕТЄ на моїй пам'яті.
Знаєте що таке переберійна зіркова хвороба? Це щось страшне: як і на обох попередніх Маланка-фестах у Чернівцях, Вашківці прийшли запізнілою примадонною у скансен.
Тобто є програма, всі виступають за нею. Холодно. У чергу на виступ чекають за сценою. І раптом між "Гіочелом" і Кіцманем вибігає захеканий ведучий і голосом з інтонаціями "радість, боже, боже, радість яка" оголошує, що "Сюрприз! На фестиваль несподівано прибули переможці ІІІ Маланка-Фесту! Зустрічайте Вашківці!"
Те, що відбувалося далі, не лізло в жодні ворота. Видно було, що навіть однієї репетиції у вашківчан на сцені не було. Вони забували і плутали слова, плуталися у своєму ж сценарії, а вже танці...
Колись Гарік Орлов обурювався у коментарях: мовляв, та які Вашківці гуцули? Ну яка там з біса Гуцулія? Гарику, не сердіться: там не Гуцулія. Там Гномія. Он, навіть в народних танцях помітно: дівчат вашковецькі гноми крадуть десь в Іспасі і Виженці, але самі вони гноми як вони є. І танцюють (а от танцювали класно, тут визнаю - класно) по-гном'ячому.
Народе, це не те, що я упереджена до Вашківців (ну хыба трішечки, але ж не до цих конкретно вашківчан). Просто це вкрай негарно: прийти поеред дійства, забратися на сцену і не йти з неї ПІВГОДИНИ! (!!!).
Публіка ж не дурна: хотинській козі плескали більше за Вашківці. Кіцмань як проводжали зі сцени!
А вже що робилося під час маланки з Колінкова! (там в багатьох мода на золоті зуби до цього часу, давно такого не бачила. Ну це так, замєткі фєнолога)
Покутяни просто стали мега-зірками - і, здається, самі це відчули :о)
І коні з Ванчіківців подобались,
і "Гіочел" з Горбової,
і Шебутинці...
А які очі у цієї циганки! (Бурдюк?)
О, а давайте я вам щось цікаве покажу? Давайте?
Блека-калушарь! Ванчіківцям подякувала. Кінь СПРАВДІ важкий.
Хоча з виду і не скажеш. :о)
Як хлопці в них танцюють, та ще й так експресивно і довго - не уявляю.
Резюме: дуже і дуже багато чернівчан відвідали сьогоднішній фест вперше.
Люду було неймовірно багато, а от артистів поменшало. Не було параду і гарних, фотогенічних співів-танців біля хаток. Сподіваюся, наступного разу музей поверне все на місце - ну класно ж раніше було! А то сьогоднішні, ті, що вперше прийшли, не повірять :о)