Привіт мій улюбленний щоденник. Колись, паралізований і майже мертвий, перечитивуму це муру. Адже тут весь я. В мене все стабільно. Тиша залишається криком. Духи перестали переслідувати (може я їх перелякав). Дощ не перестає вже шостий день. Вітер перестає дихати лише коли заплющуєш очі
(
Read more... )