я

Aug 25, 2012 15:19

Писати сюди - це ніби кричати в темряву. Це мені і подбається. Колись в іншій реальності я читатиму це і посміхатимусь). Аж задофіга тут зафіксовано. Мені аж страшно перечитувати.Страшно - бо все відбувалось в реальності. Хотілося б вирвати сторінки цієї книги, і хотілось би стати очима читача.
Будь максимально жорстокою! Стань Сонцем, що безжалісно спалює людство. Темрява поруч. Але поки ти її не відчуєш - спалюй все, що бачиш.. Гори і конай, волаючи про любов і терпіння. Шукай поглядом порятунок. Молися богам, котрих ти вбила. Згадуй рідних. Вий голодною вовчицею.
Дивися у нескінченність коридору, що ти не в стані будеш пройти без ніг. Плач. Плач як плакала покинувши лоно матері. Плач, ніби вперше в житті.
Previous post Next post
Up