Майстри часу

[gualtier_malde]

Десь уже з рік я, повертаючись додому із Західної Європи, не переводив стрілки на київський час. Не скажу, що це було особливо незручно - я завжди мав в умі цю різницю, і жив на годину раніше. Я ні разу не помилився з будильником. Я завжди знав, що якщо мушу встати о 7, заводити треба на 6-ту. Бачачи на екрані мобілки "17:00", я розумів, що в

Comments

[galari]

з поверненням?

[galari]

хотіла ще написати, але чомусь натисла...відповісти))) послалось.
так от, дуже схоже на сумування за чимось, утраченим, можу звісно і помилятись

[gualtier_malde]

дякую))

досі не можу навчитись втрачати без суму :)

[galari]

а навіщо цьому вчитись? "досі не можу навчитись втрачати без суму :)"

[ot_taka_ja]

я чомусь думала, що тобі ще рік вчитись
з поверненням нас!
і я теж не переводила годинника, щоб "переконати себе самого, що мій зв'язок із Європою не переривається, що він триває."

[gualtier_malde]

з одного боку, я б не проти, з іншого - і так уже другий рік. уявляю, як я всім там набрид! :)
взагалі це смішно, мені здається, не переводити годинника. як бачиш, сам так робив. отакими буваємо :)

[gualtier_malde]

а, ну і таки да, з поверненням - дякую))

[smijana]

:) цікава розповідь і цікаво написано.

Приємно коли "випадковості" рятують ситуації чи й інколи життя..
чула історії про різні "випадкові перешкоди" через які люди, здавалося б, отримували негатив: запізнення на літаки, автобусні рейси - а зрештою це виявлялося їх порятунком від смерті.
..ніколи не знаєш що буде "на краще", а що "на гірше", а що ніби й ніяк ні на що не вплине.

[gualtier_malde]

от із цього, мабуть, і варто починати: ніколи не знаєш, що буде на гірше, а що на краще, тому сенсу всім цим паритись? не варто сприймати життя надто серйозно - це мій принцип :)

радий, що нотатка сподобалась))

[galari]

підтримую принцип, як на мене, життя слід сприймати серйозно з гумором. Це мій принцип))))

[gualtier_malde]

це ж насправді гоголівський принцип: бачити смішне у страшному і страшне у смішному (чи там, комічне в трагічному і навпаки). і мій принцип, певне, теж!

[u_jazzi]

о, я давно тебя не чиала) интересно)))

время это вообще что-то, что утекает сквозь пальцы даже не как песок - незаметно ведь. а место просто определяет правила распределения этого невидимого но такого важного ресурса. а ментальная связь никуда не денется, на час позже или раньше - главное, что внутри, мне так думается)

[gualtier_malde]

так-так, ейнштейнівська єдність часу і простору - я навіть сам не помітив цю тему, а вона насправді лежить на споді того, про що я писав! час і простір - різні форми того й самого явища, тому зміна місця - це й зміна часу, і навпаки. ментальний зв'язок важливий, але мені здається, час (знову він!) бере своє, і тривале перебування в одному місці переструктуровує твій зв'язок із іншими місцями, щось виступає на перший план, зміцнюється, а зв'язки з чимось іншим слабнуть. для мене Україна із-за кордону завжди бачиться інакше, ніж ізсередини. як і закордон - із України :)