-
Щодо вишиванки
Кілька тижнів тому я був на хрестинах однієї дитини. Убраний у вишиванку хлопчик хрестився в українській церкві, таки київського патріархату. При вході до церкви я підслухав, як бабуся балакала з немовлям. Вона переходила зі звичної російської на дещо калічену вкраїнську. Чи то питала в нього, чи то стверджувала перед ним: «Ти будеш у вишитій ( Read more... ) -
Ἡδονή
Під час війни великий німецький філософ, соціолог і теоретик естетики Теодор Адорно, як і багато інших інтелектуалів єврейського походження, змушений був шукати прихистку за кордоном. Після поневірянь Європою, його товариш із Франкфуртської школи Макс Горкгаймер вдарив блискавку: є хороше місце в Штатах, де австрійський соціолог Лазарсфельд починав ( Read more... ) -
Стокгольмський душ
Коли я напитував собі квартири, на мій крик відчаю, спрямований до всіх колег, озвалася одна дівчина з польським ім’ям. Ім’я було, власне, не так польське (Емілія, якщо не помиляюся), як написане за правилами польської орфографії, точнісінько як і її прізвище.
«Гм, - подумав я, - може, вона краще мене зрозуміє і з нею швидше домовлюся». Але на наше ( Read more... ) -
Для людей
В університеті, де я працюю, для персоналу щопонеділка накладають повен кошик свіжих фруктів: банани, яблука, груші, виноград. Звичайно, у вівторок-середу кошики вже стоять порожні, але все одно дуже приємно постійно бачити ці натюрморти, до того ж, вони дають змогу таки обійтися без дорогого обіду в понеділок чи й, бува, у вівторок ( Read more... ) -
Про китайців
Давно хотів написати про китайців. Китайці - вони, в певному сенсі, як українці. Одного ранку я прокинувся від гамору і вкрадливих запахів з кухні. Коли вийшов у коридор, а потім на кухню, запахи, звичайно, були вже не такі вкрадливі: все парувало і шкварчало ( Read more... ) -
Диво поруч
Вчора, коли я був у театрі, зліва від мене сиділи дві прекрасні валькірії, а справа - поважний огрядний пан, на голові якого сивина стихійно конкурувала з лисиною. Усю виставу сидів він, обхопивши руками навершя ціпка, наче тут було дев'ятнадцяте століття. Не можу сказати, чи він прийшов сам; мені відчувалася присутність якоїсь бабусі за ним, але ( Read more... ) -
Небо над Берліном, і трошечки нижче
З погляду радянської пропаганди, вчора я відбув свій хадж - піднявся на купол Райх- чи то пак Бундестаґу. Цілком випадково це вийшло 9 травня. Та врешті, і брали Райхстаґ ще 30 квітня, вкривши все фоє сотнями непотрібних трупів, і сам він за часів Гітлера після пожежі стояв порожній з так і не відремонтованою обгорілою залою засідань. З прапором ( Read more... ) -
Джерело юності
Зрештою, може, все через те, що ми занадто молоді, що навколо забагато цієї молодості, що вона захоплює собі чимдалі більше простору. Мені ще нема тридцяти, а люди, які вчилися разом зі мною, уже не перший рік керують редакціями і компаніями. Ті, хто був на кілька курсів молодший, ведуть авторські програми і роблять журналістські розслідування, про ( Read more... ) -
16.01.12. Я залишуся з тобою, моя Антарктидо (с)
Великі мрії люблять обертатися великим обманом. Є щось у тому, щоб посеред нарешті заметеного в сніг Києва, на морозі, саме в цей день випадково прочитати новелу Стефана Цвейга про капітана Роберта Ф. Скотта, який рівно сто років тому побачив на Південному полюсі прапор Норвегії і зрозумів, що Амундсен уже випередив його. Думаю про Цвейга, який ( Read more... )
